День 1
Робочий день, інакше його й не назвеш, розпочинається о шостій ранку і закінчується опівночі. Біжимо навколо кварталу в районі Квінс, одне коло - 883 метрів. З одного боку - автострада, досить інтенсивний рух навіть у неділю зранку. Далі спокійні вулички.
Тільки стартували, і почав накрапати дощик - те, що треба. Температура + 20?С. Погода чудова. У нас є обов"язкова денна норма: 110 кіл - 98 кілометрів. І це не тільки сьогодні, а й завтра, й післязавтра, й через тиждень, і через місяць. Сьогодні я зробив 130 кіл - 114 кілометри. Мій особистий рекорд. Прийшов додому, тобто в орендовану квартиру, бадьорий - купа енергії.
День 2
День був переважно "ходячим". Уранці почали боліти коліна. Напевне, ноги перелаштовуються під бетон. Це займе кілька днів. Буває, опухають коліна, болить ахіллесове сухожилля, поширена травма - запалення надкісткового м"яза. Коли починає боліти, зупиняюсь і роблю вправи для розтяжки.
Ноги готую до бігу щоранку, по 10-15 хвилин. На різні ділянки - різні креми. Якщо десь тягне - протизапальний, в інше місце - профілактичний, на коліна - оливкову олію для "змазки". Де можуть виникнути мозолі, перемотую паперовим пластирем. Одягаю спеціальні бігові шкарпетки. Вони мають гарантію - понад рік. Під них на верхню частину стопи кладу листки капусти - щоб ноги не "варилися".
День 3
Розбігався - коліна пройшли, але почало тягнути ахіллесове сухожилля. Після 12.00 перейшов на крок.
Уже другий день розлад шлунку. Початок забігу завжди такий: почервоніння на шкірі, нудота, крутить суглоби. Це виходить уся хімія, добавки, ароматизатори, які попадають в організм із продуктами. У нормальному ритмі ми живемо з цими отрутами, а на старості починаються хвороби. У цьому випадку все виходить за кілька днів.
День 4
Уранці почуваюся краще. До п"ятої вечора зміг побігати, потім перейшов на крок. З ахіллом стабілізувалося, принаймні, не гірше.
У Пранаба, 33-річного бігуна зі Словаччини, розвинулося запалення окістя. Більшість часу він ходить. Іще й з"явилися пухирі на шкірі - можливо, реакція на сонце.
36-річний Пранжал - мій колега, теж зі Словаччини, вже знайшов три м"ячики для гри в гандбол, робочий мобільний Sony Ericsson і годинник. Виявляється, у нас під ногами - скарби.
День 5
Майже весь час ішов дощ, мокро було скрізь. Скільки не міняй кросівки, через 5 хвилин вони мокрі. Тому я поміняв лише раз.
У Павла - так я називаю 33-річного Павола Сараза з Чехії - також запалення окістя, він постійно ходить. У Пранаба другий день вихідний, розбирається зі своєю шкірою. З нами працюють нетрадиційні лікарі-гомеопати. Прямо на трасі стоїть масажний стіл.
Початок забігу завжди такий: почервоніння на шкірі, нудота, крутить суглоби. Це виходить уся хімія, добавки, ароматизатори, які попадають в організм із продуктами
День 8
Дощова погода триває. Я біг досить рівно, тому сьогодні буде 96 кілометрів. Останні кіл п"ять ходив, бо ввечері пішли сили з ніг. Знову щось не те з"їв.
Їмо на ходу - помічниці розкладають усе на мікропорції в стаканчики. Переходжу на крок, їм, стаканчик викидаю. На наступне коло ще один. І так 50 разів за день. Сніданок чи обід може розтягнутися на 2 години. Снідати нам привозять о восьмій ранку, обід - між 12.00 та 12.30, вечерю - від шостої до сьомої вечора. Зранку зазвичай їм вівсянку з фруктами та варене яйце. Нічого екзотичного, бо організм погано реагує на щось нерідне. Нічого з білого борошна й цукру, ніякого м"яса чи риби. Після них хочеться спати, бо вся енергія йде на травлення.
День 11
У мене зараз приблизно такий графік. Старт - о шостій ранку, перша перерва на 15 хвилин -десь о другій дня. Лягаю на спину, ноги на підвищенні, навіть заснути вдається. Наступна перерва - приблизно о шостій, остання - о дев"ятій вечора. Опівночії закінчую - роблю 115 кіл. Треба ще днів п"ять, щоб почати збільшувати навантаження.
Відпочивати нас відвозять на орендовані квартири. Засинаю, а через 10 хвилин прокидаюся від жахливого болю в ногах. Стегнові суглоби та м"язи звикли цілий день бути напівзігнутими. Лягаю на спину, ноги згинаю в колінах, під литки підкладаю коробку - тоді тільки засинаю. Сплю погано. Але о 5.10, коли дзвонить будильник, почуваюся бадьорим. 5-10 хвилин витрачаю на те, щоб сконцентруватися на новому дні. Заспокоюю розум, медитую.
День 13
Ближче до вечора в організмі накопичується молочна кислота - відчувається крепатура в ногах. Треба підтримувати лужний баланс. Почав пити воду з кораловим кальцієм. Полегшало.
Розум слабо себе проявляє, і це дуже добре. Інакше я ніколи не вийшов би на трасу - 50 днів бігати по бетону, провести два місяці в неоплачуваній відпустці, витратити 7-8 тисяч доларів і нічого за це не отримати, крім кубку за участь?
Коли проходиш через великі фізичні навантаження, думки впорядковуються. Я, наприклад, зрозумів, що мені в житті заважає рухатися вперед - жалість до себе, небажання перенапружуватися.
День 16
У неділю, як завжди, було значно більше народу. Приїжджають відпочивальники, на одному полі грають у гандбол, на іншому - в баскетбол. Але день пройшов рівно, пробіг 104 км. Обіцяють +27..30°C, це третій день без дощу.
Два роки тому кілька днів стояла 40-градусна спека. Було надзвичайно важко. Мій розум казав: "Навіщо ти сюди приїхав - помирати? Все, останній раз!" Уже коли +35°C, бігти не можу, переходжу на крок.
У Пранжала вчора відкрилося бачення нових світів. Близько півночі, коли він біг майже без сил, на узбіччі тротуару побачив гнома. Підійшов ближче - це був звичайний гідрант.
День 17
Я вже подолав тисячу миль. Самопочуття цілком пристойне. Було кілька мозолів після дощів, але з ногами все гаразд. Відкрив ще одну істину: максимального результату можна досягти, коли розслаблений, коли жартуєш або слухаєш жарти.
Мені здається, в нас загострюється сприйняття. Наприклад, небо. Тут навколо відкритий простір, двоповерхові будинки, небо добре видно - і воно ніколи не буває однаковим. Я його дуже люблю. Краса сприймається набагато повніше. Так само й різні переживання: почуєш смішний анекдот - просто за живіт хапаєшся, прочитаєш афоризм - довго біжиш під враженням. Неприємні новини сприймаються спокійніше.
День 25
Учора зробив чергові 104 кілометри. Міг трохи більше, але почало тягнути сухожилля на лівій нозі. Біль був таким, що на поворотах доводилося зупинятися, розвертатися на місці на 90 градусів і тільки потім рухатися.
За весь забіг зношуються 16 пар взуття. Спочатку носиш свій звичайний розмір, а через 15-20 днів - на півтора розміру більші. Нога розбухає. Береш нові кросівки й першим ділом зрізаєш передню верхню частину - для вентиляції. За три дні пара кросівок "вилітає", п"ята скошується, м"язи починають "нити".
Їмо на ходу - помічниці розкладають усе на мікропорції в стаканчики. Переходжу на крок, їм, стаканчик викидаю. На наступне коло ще один. І так 50 разів за день. Сніданок може розтягнутися на 2 години
День 26Сьогодні об 11.00 подолав половину дистанції - на це пішло 25 днів і 5 годин. Це на 10 годин швидше, ніж торік.
Сподобався анекдот, який прислали на трасу:
У ковбоя помер кінь, і він іде пустелею, змучений. Несподівано знаходить пляшку, відкорковує її, з неї вилітає джин:
- Що ти хочеш, мій повелителю? Виконаю будь-яке бажання.
- Я дуже хочу додому.
Джин бере його за руку і веде через пустелю.
- Ні, я хочу швидко.
- Ну, тоді побігли.
День 28
Учора почався ремонт автостради. Годин шість робочі зрізали півкілометра асфальту. Так і залишили все на вихідні, щоб ми подихали цим пилом. Увесь понеділок, мабуть, кластимуть новий асфальт.
День 36
Прокидатися вранці стає складно. Будильник дзвонить ніби в іншій галактиці. Розплющити очі, піднятися вдається тільки через якийсь час.
У Ґрахака Каннінґема - він з Австралії, йому 32 роки - на нозі дуже болючий мозоль з інфекцією. Вчора він прийшов додому, вирішив розкрити його і знепритомнів од болю.
День 40
Учора зробив 112 кілометрів - уперше за шість забігів. Без напруження. Взагалі нічого не болить, навіть крепатури нема.
Після пробігу я, напевне, думатиму, як і інші: як це можливо - люди біжать понад місяць по 100 кілометрів у день і не вмирають, вони щасливі, виглядають із кожним днем усе краще. Але зараз я на трасі.
День 43
Установив свій новий денний рекорд - 131 коло, це 115,5 кілометра. Почуваюся чудово. Простої фізичної підготовки явно недостатньо, щоб пробігти цей марафон. Мені сили дає Бог. А найцінніший приз, який ми отримуємо - це спокій розуму, сила волі, рішучість і здатність не здаватися.
День 44
У другій половині дня були два сильні урагани, ламалися гілки на деревах. Тривало це зо 5 хвилин. Перший раз вода накрила мене наче хвиля. Другий я перечекав під деревом. Під"їхала якась машина, і мені з неї протягують накидку від дощу - народ тут буває добрий. Доки намагався її розгорнути, весь змок і дощ закінчився. А Володя (37-річний українець з Австрії) благополучно перечекав у туалеті.
День 45
Ну що ж, учора, о 22.30, фінішував 38-річний фін Аспріганал.
Через прогресуючий біль у спині з дистанції зійшла Шупраба - американка, їй 53 роки. Не добігла 1105 кілометрів.
День 49
Фініш. Я прибіг шостим. Установив свій персональний рекорд: 48 днів 12 годин 42 хвилини 46 секунд. Покращив свій результат на 47 годин. Схуд на 7 кіло. Сплеску емоцій немає, радість прийде за три-чотири дні. Зараз у голові дві думки: наступного року знову буду бігати і добре, що до того часу маю ще цілий рік.
Олег Лебедєв, 39 років
Закінчив Московський фізико-технічний інститут. Працює керівником проектів у компанії з розробки комп"ютерного забезпечення. Спортом займається з дитинства, кандидат у майстри спорту з лижних перегонів. Має дружину й 18-річну доньку. Останні три роки вони допомагають йому під час забігів: підносять йому їжу, воду, одяг, кросівки.
Марафон "3100 миль самоперевершення" заснував Шрі Чінмой - індійський філософ, поет, музикант і спортсмен. Він помер позаторік 76-річним. Офіційна довжина марафону 3100 миль - 4988 км. Спортсмен має боротися зі своїми обмеженнями і слабкостями, вчитися терпіти біль, долати втому та несприятливі погодні умови.
Учасники забігу мають духовні імена. Олега Лебедєва звати Стутішил, що означає "безсонне серце відданості".
5 осіб узяли участь у першому марафоні на 5 тис. км 1997 року
13 бігунів вийшли на старт улітку 2009-го
23 людини закінчили марафон за 13 років його проведення. Олег Лебедєв долав його шість разів. До того, як він уперше вийшов на старт, лише семеро марафонців добігали до фінішу.
2 
1
Коментарі