Ціна дуельної шаблі ХVII століття починається від тисячі євро
Мій дід був ковалем. У сьомому класі я пробував зробити кольчугу чи вирізати меч, хоча тоді ніхто ще не знав, що таке реконструкція. 90 відсотків тих, хто займаються військово-історичною реконструкцією, вдома за радянських часів мали книжечку "Будучи командиром". Дитяча популярна версія викладу військової історії, яку я взяв до рук у першому класі.
Усе почалося з театрального фехтування – шпаги і шаблі. Потім вийшов фільм "Вогнем і мечем", і в Україні з'явився інтерес до історичної реконструкції ХVII століття. Зараз фехтуванням майже не займаємося, але вивчаємо манеру цього єдиноборства в епоху європейського Середньовіччя.
В аспірантурі отримав тему для роботи "Армія УНР. Перші визвольні змагання. Петлюрівська армія 1919–1920 років". Дисертацію поки що не захистив. Але так з'явилася група військово-історичної реконструкції часів Української Народної Республіки.
2000-го доля звела з художником і геральдистом Олексою Руденком, який узяв нас, хлопців з української провінції, на кілька великих заходів – зокрема, на реконструкцію "Бородіна" в Росії.
2005-го започаткували фестиваль Terra Heroica у Кам'янці-Подільському. Це наш найбільший проект, що був одним із найпопулярніших в Україні. Хочемо його відтворити так, як починали. Ресурс меценатів, що нас підтримували упродовж п'яти років, вичерпався, а без бюджету – не той рівень і масштаб.
Реконструкція не є втечею від реальності. Хоч деякі учасники займаються цим, щоб компенсувати нереалізованість чи якісь негаразди. Це – спроба взяти від війни те, що хочеться.
У Кам'янці можна зібрати всього кілька десятків людей. Найбільші реконструкторські центри – Київ і Севастополь. У Львові непогані клуби, що цікавляться епохою Середньовіччя. У Криму займаються Другою світовою, Кримською війною, наполеонікою. Тема Другої світової існує завдяки проведенню державних заходів. Кримська війна – умовно новий проект, який підтримують спонсори, як, приміром, Музей Шереметьєвих у Криму.
Реконструкція – це спроба взяти від війни те, що хочеться
В Англії найрозвиненіша реконструкція ХVII століття, що відтворює часи Громадянської війни.
У Чехії – наполеоніка. У Росії теж популярна наполеоніка. "Бородіно" – гігантський фестиваль європейського масштабу. У Польщі багато уваги приділяють Середньовіччю.
Одяг одного учасника реконструкції обходиться у 2–3 тисячі гривень. Усе залежить від періоду й деталей. Відтворити арбалет XV століття коштує приблизно 4 тисячі. Це – два місяці роботи. А ще стріли, кольчуга, одяг. Лук коштує 300 доларів.
Поява майстрів – ознака формування середовища. Сам усього не встигнеш. Усе будується на взаємозаліку. Майстер із металу зробить мені якусь деталь, а я йому щось пошию. Майже вся форма на нашій групі по ХVII століттю зроблена моїми руками. Форма УНР – на 60 відсотків.
Позаторік один з учасників під час перезаряджання не дістав зі ствола шомпол. Злякався пострілу, відскочив убік і вистрілив шомполом. Його шматок потрапив у голову людині. Після цього перед кожним заходом міліціонери перевіряють усю зброю.
Пошив форму лейтенанта УНР – чудово, але де твій підрозділ? Якщо немає, який із тебе офіцер?
Кожен новачок шиє форму, комплект. Потім рік їздить по досвід в інші країни на фестивалі. Тоді з ним починають рахуватися. Головне – муштра, навчання, стрільба, тактика. Ще мусить мати власний намет. На реконструкцію битв ХVII століття їздять 20 чоловіків і чотири жінки. Допомагають у таборі, готують їжу. В іноземних групах жінки ходять у строю разом із чоловіками. Але це – фізично важко. 7 кілограмів важить мушкет, бандольєра (плечовий ремінь. – "Країна"), товстий шар шерсті у спеку.
Я – шанувальник польських шабель ХVII–ХVIII століть. Були так звані чорні, або як їх ще називали – "утюги", з ними йшли в бій. А були шляхетські дуельні, якими фехтували на поєдинках. Ціна починається від тисячі євро. У нас їх майже немає, тому лупашаться "утюгами". Є в мене точна тренувальна копія європейського меча ХVI століття. Має таку саму вагу й розміри. Але не точений, безпечний.
Найбільший бюджет фестивалю за нашої участі – 3 мільйони євро. Це був проект каналу Discovery – тріумф Яна Собеського "Битва під Віднем". Усе робилося в Кракові: імітація битви з лазерним шоу та побудованою з нуля фортецею. Частково захід спонсорувала держава, решта – Discovery. Нам оплатили проїзд і добові. У Росії бюджет фестивалю "Времена эпохи" – до мільйона євро. У ньому беруть участь 1300 людей, а дивляться 170 тисяч. Правда, заборонено палити вогнище й купатися в Москві-ріці, бо там – заповідник.
Відтворити арбалет XV століття можна за чотири тисячі гривень
Плануємо створити музей військової форми початку ХХ століття.
З-поміж військових подобаються постаті Симона Петлюри та Євгена Коновальця. Петлюра не був видатним вояком чи політиком. Але у складний час узяв на себе відповідальність. Володимир Винниченко, який його паскудив і називав "балериною", поїхав на конгрес соціалістів і не повернувся, практично втік. Петлюра лишався до останнього, і свою чашу допив до дна.
Україна застряла наприкінці ХIХ століття. Увесь наш патріотизм – розливу 1870-х. Національна еліта відсутня, наукових знань мало, а народу терміново треба щось дати. Дали червоні шаровари та фольклорні вишиванки. Що далі від Запорожжя, то краще народ оспівував козаків. Так само і з Кармелюком. Крути – теж міф. Нам треба будувати сучасну Україну, а не дивитися назад.
Найбільше досягнення фестивалю Terra Heroica – люди вже розуміють, де козак, де поляк, а де – яничар.
1 
1
Коментарі