Витрати на няню частково компенсує держава
– У Францію потрапила 10 років тому, – розповідає 32-річна Ганна Мілль. – Поїхала по обміну за студентською програмою. Сім'я, що приймала мене, допомогла знайти роботу квітникаркою у Парижі. Більше нікуди не брали з таким непевним статусом та без медичної страховки. Три роки працювала без офіційного дозволу. Жодного разу не було перевірки.
Познайомилася з клієнтом. Двічі на тиждень купував квіти для матері. За кілька місяців запросив на побачення. Я планувала підзаробити і повернутися додому. Коли запропонував вийти заміж, розгубилася. Він – успішний дантист, а я майже нелегал з Ужгорода. Ще й старший на 17 років. Його мати вмовила спробувати. Живемо вже дев'ять років.
Після одруження переїхали у Ліон. Чоловік купив там практику у старого лікаря. Я почала оформлювати документи. Соціальна служба примусила пройти безкоштовні курси мови при мерії. Більшість там – араби й африканці. Араби ходять, щоб зарахували години. Займаються своїми справами на заняттях. Африканці дуже старанні.
Основне, що дає повна легалізація – право на медичну страховку. Без неї було важко. В аптеці без рецепта продають лише лейкопластир, парацетамол і мазь від саден. Щоб купити аспірин, потрібно мати дозування. Коли отруїлася, пішла до приватного лікаря. За 10-хвилинний огляд віддала 150 євро. Окремо платила за аналізи. Виписав абсорбувальний порошок і пити теплу мінеральну воду. Зараз на мене поширюється чоловікова страховка. Майже все отримуємо безкоштовно.
Щонеділі вся родина збирається до свекрів на обід. Пропускати його без поважної причини не можна. Якщо у подружжя живі батьки з обох сторін, ходять по черзі. Так само відзначають свята. Часом атмосфера трохи напружена, але ніхто не відмовляється. Коли свекор посварився зі шваґром, сказав більше не приходити. Чоловіків брат сприйняв це болісно. Переживав півроку. Просив чоловіка поговорити з батьками.
Розраховувати на допомогу родичів не заведено. Коли дитині було півроку, я сильно захворіла. Попросила свекруху допомогти. Вона живе на сусідній вулиці. Відповіла, що вже має плани. Розповіла про це чоловікові. Сказав, що треба було попередити маму хоча б за два-три дні. Онуків бачать на спільних обідах і на свята. Ніхто не бере їх на курорт чи у поїздку.
Свекрусі – 74 роки. Торік помер її коханець. Мали стосунки років 20. Свекор пішов разом з нею на похорон. Усі в родині знають про це. Свекор каже, що приділяв мало уваги дружині. Вони поговорили тоді і вирішили зберегти родину. Коханок і коханців мають багато наших знайомих. Не роблять із того великої таємниці. Намагаються, щоб партнер не дізнався, але друзям розповідають.
Після наших заручин свекруха вирішила влаштувати вечірку в українських традиціях. Її подружки принесли подарунки – матрьошку і млинці із сьомгою та ікрою. Я весь вечір пояснювала різницю між Росією та Україною. Свекруха потім сказала: це було неввічливо і мене більше нікуди не запросять.
У гості без попередження приходити не можна. Навіть подружки не забігають одна до одної просто так. Не телефонують увечері. Якщо є потреба поговорити, пишуть повідомлення. Людина передзвонить – якщо вважатиме за потрібне.
До вагітності я закінчила курси професійної флористики та кулінарну школу. Працювала до пологів. Коли доньці було півроку, чоловік запитав, коли повернуся на роботу. Для мне це було шоком. Він заробляє цілком достатньо. Але не заведено, щоб жінка довго сиділа вдома. Вважають, це її принижує. Роблю заготовки у кулінарній школі.
Після народження дитини більшість майже не змінюють усталений спосіб життя. Ходять разом у ресторан, зустрічаються з друзями. Змалечку привчають спати окремо.
На дитячих майданчиках батьки втручаються тільки, якщо дитина травмувалася чи почалася істерика. Якщо б'ються, то дають можливість з'ясувати стосунки.
За 10 років жаб'ячі ніжки їла раз у ресторані. На смак, як курка. Пахнуть рибою. Свекруха часто готує равликів з різними соусами. Щотижня постачальник привозить. А так кухня – проста. Багато овочів, різні супи. Хліб купують у пекарнях. Як правило, більше доби не тримають. Якщо залежався, зроблять крутони, грінки до супу.
Овочі й фрукти намагаються купувати на базарі. Часом удвічі дорожче, ніж у супермаркеті, але свіжі і смачні. Продавця не змінюють. Він тримає пакет того, що постійний покупець бере щотижня.
Чимало знайомих закінчили кулінарні курси, вчаться рукоділля. Чоловік хвалиться клієнтам, що я вишиваю і плету. Кажуть, років 15 такого не було. Всі будували кар'єру. Зараз дедалі більше цінують сімейне життя. Тікають від шаленого ритму великих міст. Мої колеги мають різний достаток. Однак ніхто не хоче брати додаткові години, бо це заважає родині.
Прибиральницю запрошують раз на тиждень. Якщо не можуть собі цього дозволити, ділять обов'язки між членами сім'ї. Гонорар няні частково компенсує держава. Є форуми, де діляться контактами недобросовісних жінок. Як правило, ті залицяються до чоловіків.
Відпочивати їздять двічі на рік – до моря і в гори. Цього року весь курортний сезон попереджали, що в Ніцці активізувалися шахраї і злодії.
Часто сваряться сусіди. То хтось сміття не вивіз, то кущі надто розрослися. Вияв найбільшої зневаги – підпалити килимок біля дверей. Нам таке робили двічі – коли я паркувалася на чужому місці.
2 
1
Коментарі