четвер, 08 квітня 2010 19:48

Знеболювальне для жінок застосовують рідше, коли чоловік присутній на пологах
5

Фото: Фото: Наталія ЧУБЕНКО

11.00

Заступник головного лікаря Київського центру репродуктивної медицини Олег Голяновський починає робочий день із обстеження в кабінеті УЗД. На кушетці 24-річна Галина з Косова на Івано-Франківщині. 40-й тиждень вагітності. Лікар мастить гелем живіт:

- Отак сідничка виглядає, ось бачимо, яка частота серцебиття - кількість ударів нормальна... Визначаємо, де голівка знаходиться - лежить правильно, вниз. Розміри... десь 9 сантиметрів, майже 10. Невелика, нормальних розмірів, - коментує побачене на моніторі. - Ось це хребет. Оце стегно так виглядає. Ну, десь, на три сімсот, три вісімсот уже. От обличчя, якщо дивитися зверху... Носик, щічка одна, друга. Перед нами хлопчик - ось, бачите? Тут усе нормально.

Галина переходить на крісло. Треба визначити, чи готові пологові шляхи, щоб народити самостійно, і чи потрібно госпіталізувати завчасно.

- Галочко, усе готово! Можемо тебе вже покласти в лікарню.

- Ні! Я не хочу.

- А ти тут недалеко живеш?

- Недалеко.

Галочко, усе готово! Можемо тебе вже покласти в лікарню

- Ну, якщо почнуться перейми - зразу сюди.

- А коли почнуться?

- За день, два. А може, й уночі.

Галина живе в Києві останні шість років. Вчиться в Університеті народного господарства і працює підприємцем. 2,5 року тому народила доньку Софійку. Не хоче залишати її саму тому спішить додому. Якби в жінки був підвищений тиск чи набряки, її госпіталізували б. А так лікар відпускає Галину:

- Пологи завжди закінчуються краще, коли починаються спонтанно, коли жінка "з коліс" поступає.

12.10

Поверхом вище в післяпологовому відділенні перед дверима однієї з палат чекає 39-річний Сергій Гурський. Медсестра приносить йому щойно народженого сина. Хлопчик важить 4,250 кг.

- Працюю в Міністерстві внутрішніх справ, - розповідає чоловік. - Маленький, не бійся, не бійся... Перша дитина моя. Хотів хлопчика. Мамі трошки непросто було його родити. Назвемо, певно, Олексієм. Олекса ж теплий іде. Щоб і він такий був. Да, масік? Зараз ляжем.

На цьому ж поверсі - відділення для догляду за недоношеними дітьми. Зараз бокси порожні. У звичайному медичному ліжку спить новонароджений хлопчик. Його матері робили кесарів розтин, і вона відходить від наркозу.

- Трошки треба почекати, вся хімія має вийти в неї з організму, - кажуть медсестри. - За кілька годин понесемо годувати.

12.45

Пологовий блок теж на другому поверсі. У залі N3 із п'ятої ранку сидять 34-річна Тетяна з чоловіком Сергієм, 49 років. Перейми посилюються, кістки тазу розсуваються. Біль нахлинає й відступає кожні кілька хвилин. Сергій масажує дружині поперек. Вона народжуватиме свою другу дитину. Першій 10 років.

- Почуваюся краще, ніж хвилину тому. Ми готувалися, знаємо, що і як робити. Перший раз було страшніше, - каже Тетяна. - Нічого не знала, а зараз навчилася і дихати, і тужитися. Та й чоловік допомагає. Тоді не пускали.

Лікарі кажуть, коли чоловік присутній на пологах, знеболювальне для жінок застосовують рідше.

- У мене це третя дитина, а пологи перші, - розповідає Сергій. - Хвилююся, звичайно. Як я можу допомогти? По голівці погладити, по спинці. Я ж не лікар.

Сергій масажує дружині поперек. Вона народжуватиме свою другу дитину. Першій 10 років

У пологовій залі є крісло для жінки, крапельниця і прилади для вимірювання зросту, ваги та пульсу новонародженого. На стіні плакат із позами, в яких можна народжувати.

- Кожній жінці підходить своя позиція, - пояснює 59-річний акушер-гінеколог Олександр Курган. - Це можуть бути традиційні - на спині, на боку. Напівлежачи можна на кріслі, сидячи на табуреті - у нас є спеціальні табурети з вирізами, крісло з вирізом. Можна народити й на підлозі на маті. Як екзотика є шведська стінка: жінка висить - так їй зручніше, бо вона може легко керувати своїм тілом. До того ж напруга м'язів рук відволікає від болю.

Перейми у Тетяни почалися о дев'ятій годині. Матка розкрилася на 2 см. Народить приблизно за 2 год.

14.15

- Тату, піднесіть рушника. Починається.

Акушери збираються біля породіллі. Олександр Курган допомагає тужитися, Ірина Михайличенко зустрічатиме дитину. Біля столика для маляти чекає педіатр-неонатолог: вона фіксуватиме всі показники немовляти. Сергій нахилився біля дружини, щось нашіптує їй на вухо. Жінка стогне дедалі сильніше.

- Най тужиться. Най тужиться, скажи їй.

У пологовій залі на кілька хвилин западає тиша. По радіо тихо лунає голос Джо Дассена: Salut! C'est encore moi! - "Привіт, це всього лиш я".

Олександр Курган підтримує Тетянину спину. Знову треба тужитися.

- Ніно! Покличте педіатра!

- Зараз вдихни, ноги на себе, притискай до себе, і тужся, як при закрепах, сильно і довго, - каже акушерка. - Давай-давай-давай-давай-давай, - її голос все наростає, - тужся-тужся-тужся-тужся-тужся... Так. Видихнула плавненько, - закінчилися перші потуги. - І тут же вдих. Тут же!

Олександр Курган тисне на живіт - допомагає "вигнати плід". Тетяна не кричить, виконує всі вказівки.

- Давай, дитинко. Ніжки на себе. І тужся-тужся-тужся-тужся..... Надувай-надувай-надувай.... От-от-от-от... Молодець! - другі потуги відпускають. - І третій раз! Найсильніший. Найдовший. Давай-давай-давай-давай-давай. От-от-от-от! - майже кричить акушерка. - Молодець! Тепер відпочивай.

Тетяна щосили видихає і падає головою на чоловікові руки. Голосно зітхає. Перерва перед наступними потугами трохи довша. Усі застигли в напрузі.

- Будемо чекати. Зараз піде голівка.

- Танюш, пару разів потужишся, і народимо вже, - заспокоює Курган. - Постарайся. Затримай дихання. Ноги на себе.

Починається нова хвиля потуг. Тетяна щосили тягнеться підборіддям до живота.

- Ще-ше-ще-ще-ще-ще-ще, - знову просить акушерка. - Натискай на живіт, натискай на живіт. Давай, давай, дитинко. От-от-от-от-от-от-от... Молодець-молодець-молодець-молодець-молодець.

Тетяна не витримує і кричить.

- Маківка вийшла! - каже лікар.

Тепер болить найбільше. Дитина дійшла до статевих органів.

- Спокійно, Таню, спокійно. Ще трошки попрацюєш і народиш уже!

Жінка плаче, скавулить, потроху стихає. Півхвилини триває тиша. Потім чергові потуги.

- Зараз буде! - попереджає акушерка. - Давай вдих! Тримай-тримай-тримай, видихай плавненько. Дихай. Тепер знову! Вдих-видих! Чуєш? Вдих-видих! Вдих-видих!

Тетяна кричить ще сильніше.

- Не бий мене ногами, будь ласка... Давай-давай-давай-давай-давай. Так-так-так-так-так...

Назовні виходить голівка, за нею плечики, тепер тільки акушерка може підтримати маля і допомогти вийти. Задок і ніжки вискакують швидко. Нарешті чути дитячий крик.

- Нате вам синочка! - акушерка підіймає дитину, відтягує ліву ніжку і показує, що - хлопчик. Його кладуть породілі на живіт.

- Ой, який він хороший! - вона забула про біль, обіймає синій клубочок, накриває його пелюшкою. Дитя б'є об неї ніжками.

Від початку потуг минуло 10 хв.

У палаті різкий дитячий запах, разом із запахом крові й плаценти.

- Хатинка. Ось тут він жив, - каже неонатолог Надія Науменко, дістаючи плаценту.

Забирає хлопчика на стіл, вимірює зріст, слухає пульс, зважує. За шкалою Апгара, за якою визначають серцебиття, колір шкіри, рефлекси, тонус м'язів і дихання, дитина отримує найвищий бал - 10. Найкращий пульс для новонародженого - 120-160 ударів на хвилину. Пуповина пульсує упродовж хвилини. Коли перестає, акушерка її обрізає.

- І все-одно не можу уявити, як це все влаштовано, - каже батько. - Спочатку води відходять, потім він народжується... Як він там дихає взагалі?

- Цього разу мені сподобалося навіть більше, ніж першого, - каже Тетяна.



Другі пологи тривають вдвічі швидше

Надія НАУМЕНКО, неонатолог:


- Перші пологи тривають у середньому 10-12 годин. Другі - вдвічі швидше. Вагітній жінці не можна нервувати, бо дитина все відчуває, і намагається захиститися від її негативних емоцій, борсається в утробі. І через це, буває, народжується з обвитою пуповиною шийкою. Під час пологів відбувається нормальна деформація черепних кісточок. Якщо в дитинки пульсує джерельце на голівці, це свідчить про підвищений внутрішньочерепний тиск.



Це все - Всевишній

Ірина МИХАЙЛИЧЕНКО, акушер-гінеколог:


- Дитині болить ще більше, ніж жінці. Уявіть: вузький отвір, і вам треба крізь нього пройти - через кістки, тканини, м'язи. Ми ні за що не тягнемо. За голівку - в жодному разі, просто підтримуємо плечики, коли підійшли. Це все Всевишній. Ми тільки допомагаємо.



Дитинка витягується, як корок


Олександр КУРГАН, акушер-гінеколог вищої категорії:


- У Тані не було ніяких розривів. А часом допомагаємо дитині механічно. Щипці зараз практично не застосовуються, бо вони травматичні - це вже анахронізм. А от вакуум атравматичний. Дитинка витягується, як корок. Якщо жінці дуже боляче, трохи надрізаємо проміжність, щоб пройшла голівка.

Кесарів розтин робимо не за бажанням жінки, а тільки за показаннями - кровотеча через відшарування плаценти або клінічно вузький таз. Щойно жінка надходить, ми вимірюємо її пологові шляхи і розміри дитини і знаємо: народить вона звичайним шляхом, чи треба робити розтин.



Цифра

3500 (потрібна точна цифра) дітей народилося в Київському центрі репродуктивної медицини 2009 року

Зараз ви читаєте новину «Знеболювальне для жінок застосовують рідше, коли чоловік присутній на пологах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути