вівторок, 23 липня 2019 11:31

Зв'язали і розіп'яли на хресті. Над головою літають чотири чорні ворони

Шість листівок із колекції Володимира Козюка

1. Голгофа України

Найулюбленіша листівка. Видана у 1917–1921-х. Зображена українка у вишиванці. Її зв'язали і розіп'яли на хресті. Поруч – дівчинка і хлопчик, які намагаються її звільнити. Над головою літають три чорні ворони, які символізують Російську імперію. На задньому плані – палає місто. На зворотному боці надрукований вірш Олександра Олеся:

  Володимир КОЗЮК, 47 років, колекціонер, фотохудожник. Народився 15 травня 1972 року в селі Чеснівка Хмільницького району на Вінниччині. Батько – агроном, краєзнавець, мати – вишивальниця. Займався греко-римською боротьбою, рукопашним боєм і боксом. Навчання у Вінницькому політехнічному університеті покинув після першого курсу. ”Моїми вчителями були книжки й малювання”. Тренував дітей, мав ятку з продажу відеоапаратури. ”6 листопада 1994-го приїхав на вихідні до батьків. Пішов до друзів. 8-річний пасинок одного з них випадково вистрелив із мисливської рушниці мені у груди. Куля влучила на два міліметри нижче серця. Рік лежав у лікарні. Там почав малювати”. Створив близько трьох тисяч робіт. 2016 року встановив національний рекорд – за годину написав 10 картин. Фотографує та малює старі хати. Здійснив понад 30 творчих експедицій Вінниччиною. Колекціонує старовинні ікони, листівки й фотографії на українську тематику, живопис, порцеляну. 2003-го відкрив етнографічний центр при кафедрі культури Вінницького національного технічного університету. У шлюбі. З дружиною Людмилою виховують сина 16-річного Володимира й доньку Ольгу, 12 років. Об’їздив 60 країн. Улюблена страва – смажена картопля
Володимир КОЗЮК, 47 років, колекціонер, фотохудожник. Народився 15 травня 1972 року в селі Чеснівка Хмільницького району на Вінниччині. Батько – агроном, краєзнавець, мати – вишивальниця. Займався греко-римською боротьбою, рукопашним боєм і боксом. Навчання у Вінницькому політехнічному університеті покинув після першого курсу. ”Моїми вчителями були книжки й малювання”. Тренував дітей, мав ятку з продажу відеоапаратури. ”6 листопада 1994-го приїхав на вихідні до батьків. Пішов до друзів. 8-річний пасинок одного з них випадково вистрелив із мисливської рушниці мені у груди. Куля влучила на два міліметри нижче серця. Рік лежав у лікарні. Там почав малювати”. Створив близько трьох тисяч робіт. 2016 року встановив національний рекорд – за годину написав 10 картин. Фотографує та малює старі хати. Здійснив понад 30 творчих експедицій Вінниччиною. Колекціонує старовинні ікони, листівки й фотографії на українську тематику, живопис, порцеляну. 2003-го відкрив етнографічний центр при кафедрі культури Вінницького національного технічного університету. У шлюбі. З дружиною Людмилою виховують сина 16-річного Володимира й доньку Ольгу, 12 років. Об’їздив 60 країн. Улюблена страва – смажена картопля

Стріляйте, вішайте, катуйте,

Пануйте в селах і містах,

Стократ з собою федеруйте

І розпинайте на хрестах, –

Зерно посіяне в негоду

Кривавим маком розцвіте

І прийде воля для народу –

І зійде сонце золоте.

При сталінському режимі за таку листівку розстрілю­вали. Її надрукувало в Австрії видавництво Ґеорґа де Гасенка "По світу". Коштувала 5 австро-угорських крон. 25 відсотків вартості йшло на "Фонд хворих членів Союзу українських журналістів і письменників". Придбав її на інтернет-аукціоні в Одесі за 1,5 тисячі гривень.

2002-го вирішив показати цю та інші листівки на виставці у Вінниці. Для них треба було зробити спеціальні бокси. Продав картину Миколи Глущенка "Осінь" за 1,5 тисячі доларів. Через рік за неї пропонували 40 тисяч.

Автор: фото надане Володимиром КОЗЮКОМ
  Листівку ”Голгофа України” надрукували в Австралії на початку 1900 років. Тоді вона коштувала п’ять австро-угорських крон. Колекціонер Володимир Козюк придбав її на інтернет-аукціоні в Одесі за півтори тисячі гривень
Листівку ”Голгофа України” надрукували в Австралії на початку 1900 років. Тоді вона коштувала п’ять австро-угорських крон. Колекціонер Володимир Козюк придбав її на інтернет-аукціоні в Одесі за півтори тисячі гривень

2. Тульчинська синагога

80 років тому в Тульчині на Вінниччині жило понад п'ять тисяч євреїв. Наприкінці ХІХ століття в центрі міста стояли дві синагоги. Ця мала головний зал на 400 квадратних метрів. Із трьох сторін оточена прибудовами. Синагогу знесли 1948-го.

Листівка надрукована 1908 року. На ній італійською написано: "Велика синагога". Єдиний екземпляр. Власнику дісталася від батька. Хотів купити її за 500 доларів, та чоловік не схотів продавати. Домовилися, що я її відсканую.

Багато старих листівок є в одному примірнику. У XIX – на початку ХХ століття їх робили у фотоательє. Друкували світлину, а на звороті поряд зі штампом лишали місце для послання.

3. Українці їдять куліш

Листівку "З корита їдять куліш" із серії "Типи та види Малоросії" 1902 року випуску придбав за 2 центи у Він­ниці. На початку 1990-х це були чималі гроші, викладач художнього училища отримував 5 доларів на місяць.

Листівка була в колекції художника Володимира Порошина. Його зібрання продали за кордон, а один експонат дістався мені. Вона – одна з перших у колекції. Зображена сільська родина за столом.

4. Український кобзар

Листівка із зображенням віртуоза-кобзаря Василя Ємця. Він був родом із Харківщини. Служив у полку імені гетьмана Петра Дорошенка Української Народної Республіки. 1918-го за сприяння Павла Скоропадського організував Кобзарський цех із восьми бандуристів. А через два роки емігрував до Німеччини. Давав концерти в багатьох країнах. Його називали бандуристом у фраку. Жив у Франції, Канаді та США. Листівку з його зображенням видали у Парижі, в одному екземплярі. Звідти її мені вислала одна жінка. У пресі прочитала про мою колекцію. Грошей не просила.

5. Благодійні листівки Амвросія Ждахи

1994-го придбав добірку поштових листівок одеського художника Амвросія Ждахи (1855–1927). Він створив серію ілюстрацій під час збору коштів на пам'ятник Тарасові Шевченку в столиці. Макет карток із закликом жертвувати гроші розробило київське видавництво "Час", емблему якого створив Амвросій Андрійович.

Колекція із 21 листівки належить до перлин зібрання Кіровоградського музею музичної культури імені Кароля Шимановського. Перша серія з 10 карток вийшла 1911-го. Видана друком у Німеччині та Австро-Угорщині. Друга серія вийшла через два роки – 11 ілюстрацій до українських народних пісень.

Автор: фото надане Володимиром КОЗЮКОМ
  Листівку із зображенням віртуоза-кобзаря Василя Ємця видали в Парижі в одному екземплярі. У французькій столиці  він жив три роки
Листівку із зображенням віртуоза-кобзаря Василя Ємця видали в Парижі в одному екземплярі. У французькій столиці він жив три роки

6. Листівка з прислів'ям

Робота російської художниці Єлизавети Бем. На її листівках зображені люди в російських народних костюмах, а зверху – написані прислів'я та приказки. Казали, за них на російських аукціонах на наші гроші просили понад 200 тисяч гривень.

Друзі розповіли, що в Санкт-Петербурзі є колекціонер, який продає старовинні листівки й фотографії. Їздив до нього у 1990-х. На покупку позичав гроші у друзів, три роки економив, щоб віддати. Серед придбаних листівок була і ця. На ній – хлопчик у поклоні й напис: "За хлеб, за соль, за щи с квасом, за лапшу, за кашу да за сказку вашу благодарю!" Скільки саме за неї віддав – не пам'ятаю.

Зараз ви читаєте новину «Зв'язали і розіп'яли на хресті. Над головою літають чотири чорні ворони». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути