— Знав, що все доведеться виборювати. Тому взяв на Майдан спальник, плащ-палатку. Сприймав наш протест як роботу, котру треба довести до кінця, — розповідає депутат Київради від "Самопомочі" 34-річний Вадим Васильчук. Був одним із комендантів Майдану в Києві.
У ніч на 30 листопада 2013-го під час розгону "беркутівцями" студентів Вадим отримав струс мозку.
— Після третьої ночі на територію Майдану заїхали дві машини. Мали чи то встановити йолку, чи заливати каток, — говорить Вадим. — В одному з автобусів, що спускалися з Інститутської, я побачив обличчя в масці. Одразу подумав — нас розганятимуть. Ми згуртувалися біля стели. Дівчат поставили усередину, а хлопців — навколо. Взялися за руки, співали гімн.
Намагалися триматися лавою, але спецпризначенці нас оточили і поклали на землю. Люди падали й падали один на одного. "Беркутівці" ходили по нас ногами й били. Обзивали матами. Коли ми вирвалися з оточення, побігли за нами. Людей виловлювали по всьому Майдану і по-звірячому били.
Коли в лютому вбили останнього майданівця, я був біля Жовтневого палацу на Інститутській, — продовжує чоловік. — Чуєш постріл — і там вже лежить людина. Відтоді став більше цінувати життя. Намагався діяти, доводити до кінця справи.
Вадим займається громадською діяльністю. Дев'ять років є ініціатором щорічної акції Живий ланцюг Соборності 22 січня. Організовує фестиваль "Гайдамака", пізнавально-патріотичний вишкіл-гру "Козак-квест". У Києво-Могилянській академії він — заступник декана з виховної роботи. Невдало балотувався в депутати Верховної Ради за часів Віктора Януковича. 2015-го став депутатом Київради.
— Громадському діячеві не все під силу. Тому вирішив піти у політику, — продовжує Вадим. — За рік депутатства вдалося долучитися до програми з національного патріотичного виховання дітей. Створили комісію, що стежить за правомірністю створення газових заправок у Києві. Із волонтерами готуємо проект парку відпочинку на озері Райдужне.
2 
1
Коментарі