Британський художник 34-річний Бен Вілсон розмальовує жуйки на асфальті. За останні п'ять років намалював понад вісім тисяч міні-картин у Лондоні.
— Мені захотілося прикрасити те, що люди вважають гидотою, — Бен виходить із дому в широких потертих штанях та темно-синій куртці. — Мої картини добрі тим, що, аби їх побачити, не треба йти до музею. Досить глянути під ноги.
Асфальт біля будинку художника вкритий розмальованими жуйками. Обабіч на тротуарі видно барвисті цятки. Бен прямує до кінця вулиці.
— На перехресті є картина, присвячена моїй коханій Лілі. Трохи далі — жуйки, розмальовані для моїх дітей.
Коли знаходить свіжу цятку, присідає:
— Ця годиться для малювання. Вона не стара й не пересохла. Для початку я нагріваю її газовою горілкою. Коли жуйка кілька разів розплавиться і застигне, стане твердою, малюнок на ній довше тримається.
Бен лягає на асфальт, дістає фарби. Спираючись на лікті, малює на жуйці дерева. Перехожі зупиняються біля нього, вітаються. Повз Бена проходить полісмен.
— Рік тому мене заарештували за псування майна. Насправді люди псують дороги, коли випльовували на них жуйки. Я, навпаки, прикрашаю місто. Нещодавно представники Королівського хімічного товариства замовили мені намалювати 118 елементів періодичної таблиці Менделєєва.
На картину Бен витрачає до двох днів.
Коментарі