— Недавно вилазив на 12-метрову стіну замку Любарта у Луцьку. Перехожі знизу дивилися та охали. Казали, дико таким займатися, — розповідає 27-річний Віталій Коновалюк із Луцька. Чотири роки займається паркуром. Шанувальники дисципліни видряпуються на стіни, перестрибують із даху на дах, перелазять паркани. На шляху мають подолати всі перешкоди.
— Будь-які фізичні межі можна здолати. Бо всі вони лише у нашій голові. У цьому суть паркуру, — каже Віталій.
Найвищий об'єкт, куди забрався, — водонапірна вежа 50 м заввишки. Залазив по зовнішній драбині.
— Обираємо об'єкти, де не порушуємо правил. Ідемо на закинуті, — говорить чоловік. — Якщо споруда у житловому районі, приходимо, коли менше людей. Затримувати нас не мають права, бо нічого протизаконного не робимо.
Якось на дах дев'ятиповерхівки через під'їзд заліз о п'ятій ранку, щоб ніхто не відволікав. Сфотографувався, як стою на одному колесі роликових ковзанів на 40-сантиметровому бордюрі.
Паркур допомагає в житті. Ходжу на роботу через міст. Коли навесні вода у річці піднімається і досягає моста, проходжу по перилах.
Якось подругу вирішив привітати. Взяв плакат із написом "З Днем народження!". Виліз на п'ятиметровий неробочий ліхтар. Один край плаката зачепив за нього. Інший — собі за ногу. Розгорнув, висячи на руках.
Віталій щодня тренується по 2 год. Уміє стрибати на 4 м у довжину.
— Коли з'являється ідея, досліджую місце, обдумую все до дрібниць. Підтягуюся на брусах, стрибаю, до сотні разів відпрацьовую елементи трюків, — продовжує. — Паркуру навчився завдяки іноземним відеороликам та порадам знайомих. Він популярний у Європі та США. Походить із Франції.
Мама, тато і сестра повторюють, що це небезпечно. Дівчина підтримує, хоча й переживає за мене. Коли з нею тільки познайомився, пішли на прогулянку. Сказав: "Закрий очі, порахуй до десяти і відкрий". Коли розплющила, я уже виліз по високій тонкій трубі вгору.
За освітою Віталій — електромеханік. Заробляє виступами у театрі вогню "Аладдін". Елементи паркуру використовує у номерах з вогнем.
— Беремо дві труби завдовжки півтора метра, ставимо буквою "Т", — пояснює. — Горизонтальна обв'язана мотузкою, змоченою у солярці. Вона горить. Через неї перестрибуємо. З розгону відштовхуємося від землі руками і приземляємося на п'ясті рук.
2 
1
Коментарі