"Чоловік хоче, аби я перестала ходити на роботу, сиділа вдома і займалася дітьми, — розповідає у листі киянка Людмила, 34 роки. — У нас часто виникають конфлікти через те, що я допізна затримуюся на роботі, ношу короткі спідниці чи плаття. Він сердиться, ревнує, щось собі навигадує, і ми сваримося без причини. Я не з тих жінок, яких можна посадити в клітку. Домогосподаркою не стану. Не знаю, як пояснити це чоловіку і чи зможе він із цим змиритися".
Листи коментує столичний біоенергетик Мирослав Олійник. Кладе правицю на фото Людмили в чорній міні-спідниці і синій блузі. Знімок зроблений торік. Біля жінки два хлопці-школярі.
— Впертість тут не допоможе. Говоріть із чоловіком. В інший спосіб завоювати його довіру не вдасться. Він ревнує вас до начальника. І на це є вагомі підстави. До кінця року або зміните роботу, або втратите коханого.
"Ми з чоловіком сім років мріяли про дитину, — пише Олена із Житомирщини. — Де я тільки не лікувалася в Україні. Два роки тому навіть їздили за кордон. Але батьками не стали. Торік уперше чоловік заговорив про всиновлення. Ми почали збирати всі необхідні документи. Дитину дуже хочу. Мені снилося, що тримаю на руках двох — хлопчика й дівчинку. Але часто ці сни обриваються. Діти від мене кудись утікають чи відлітають".
Біоенергетик сканує фото подружжя, зроблене позаторік в Італії. Жінка у довгому білому сарафані, чоловік у джинсовій сорочці й коричневих штанах.
— Сни навіяні марними сподіваннями, які були пов'язані з вагітністю. Бажання мати дитину сильніше за будь-які обставини. Відпустіть сумніви й страх. Ви ніколи не пошкодуєте, що всиновили хлопчика. Через рік візьмете у свою сім'ю ще й дівчинку.
"Вийшла заміж за гарного хлопця із сусіднього села, — пише Стефанія Федорівна зі Стрийського району на Львівщині. — Невдовзі після одруження чоловік почав хворіти. Мав першу групу. Я теж мала негаразди зі здоров'ям. Прожили ми у шлюбі 55 років. Він помер під час сніданку. Хочу знати, чи це була природна смерть? Чи не навели на нас порчу? Я хворію артритом двох ніг. Лікарі кажуть, що маю міжхребцеву грижу і потрібна операція".
— Відпустіть чоловіка. Не варто шукати в його смерті винуватців. Не бачу на вашій родині порчі. Чоловік помер своєю смертю. Вам не варто марнувати час на гадалок і знахарів. Робіть усе, що радять лікарі. Погодитися на операцію треба до кінця осені. Не випробовуйте свою фортуну. Дехто захоче виманити у вас велику суму грошей. Оминайте авантюри.
"Моя сусідка знає чорну магію і робить мені всякі пакості, — пише Віра Василівна із Чернігівщини. — Хтось повимазував у мазуту мої речі в шафі. Пробує проникнути у хлів, який я закриваю. В липні хтось побив мою козу так, що вона доїлася кров'ю. Я знаю, що це робить сусідка. Прийшла до неї на подвір'я і в очі сказала, що підозрюю її. Але з хати вискочив її син і мало мене не побив. У хаті на полу з'явилася цифра 2, а через місяць зникла. Я боюся сама ночувати. Прошу чоловіка знайти інший дім, а цей продати й переїхати. Усі наші сусіди помирали, не доживши до 60 років. Кума не мала 50 років, як пішла на той світ, кума не стало в 59. Тьотя Надя померла в 57 років, а два її чоловіки — ще молодшими. Може, сусідка вирішила й мене загнати на той світ?".
Біоенергентик запалює свічку, сканує долонею лист Віри Василівни.
— Не варто розповідати про свої проблеми сусідам. Із вас лише посміються. Шукати підтримку в екстрасенсів теж не раджу. Хату треба освятити. Від злих сил захищають свячені вода і зілля. Марно підозрюєте сусідку. На ній вини не бачу. Сходіть до церкви й помоліться за її здоров'я. Господарству шкодить людина, яка вам заздрить. Якщо вдасться вмовити чоловіка, то переїзд піде вам на користь. У новій оселі краще вестиметься господарство, почуватиметеся спокійною й здоровою.
1 
1
Коментарі