Колишній посадовець адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов виїхав з України і перебуває під санкціями США. Тим часом українські суди неодноразово задовольняли його позови до низки ЗМІ та громадських організацій щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.
Щодо санкцій, то США наклали їх на Портнова в 2021 році. В обґрунтуванні пояснюється, що екснардеп налагодив широкі зв'язки із судовим і правоохоронним апаратом України через хабарництво.
Судова атака національних медіа
Найсвіжіша історія – це нещодавня відмова Київського апеляційного суду у задоволенні скарги керівниці київського бюро "Радіо Свобода" та проєкту журналістських розслідувань "Схеми" Наталії Седлецької у справі про захист честі, гідності й репутації проросійського діяча Андрія Портнова. Суд залишив у силі рішення Печерського суду на його користь.
Рішення ухвалювали судді апеляційної інстанції Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус. У проєкті журналістських розслідувань "Схеми" зазначили, що оскаржуватимуть його.
Андрій Портнов організував масові позови проти журналістки Седлецької та низки інших медіа восени 2020 року. Щодо Наталі Седлецької, то його обурив допис у мережі Facebook, опублікований 17 серпня 2020-го – у день підпалу автомобіля редакції "Схем". У дописі Седлецька згадала про негативне ставлення Портнова до редакції, зокрема, про те, що він оприлюднив особисті дані водія з адресою його проживання та номерними знаками спаленого автомобіля. А напередодні підпалу публічно погрожував "учбово-виховними заходами" редакції розслідувачів.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень є чимало справ щодо Портнова, де одні й ті самі судді неодноразово розглядали справи та ставали на його бік.
Напркилад, у 2019 році Андрій Портнов позивався до "24 каналу", Генпрокуратури та голови центру протидії корупції (ЦПК). У позові екснардеп вимагав спростувати нібито недостовірну інформацію, яку було оприлюднено у програмі "Право на гідність". Зокрема ведучий стверджував, що начебто існувало кримінальне провадження щодо незаконного збагачення Портнова, яке було закрите внаслідок рішення Конституційного суду України.
Печерський райсуд задовльнив позов. Судді Київського апеляційного суду Олена Шкоріна, Любов Поливач та Анатолій Стрижеус теж стали на бік Портнова. Згодом Верховний суд скасував і рішення Печерського суду, і апеляційної інстанції.
У 2023 році Портнов позивався до ЦПК, ТОВ "Фокус медіа" та "Оптік Глобал Груп". У позові він вимагав визнати недостовірною інформацією твердження, що він є проросійським діячем, колаборантом, зрадником, поплічником Росії, до якого повинні бути застосовані персональні санкції. Тоді справу розглядав суддя Печерського суду Сергій Вовк, який став на бік Портнова.
Судді Київського апеляційного суду Крижанівська, Онищук та Шпирук також підтримали рішення першої інстанції. Розгляд справи триває.
Нагадаємо, що в 2019 році суддя Сергій Вовк вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 млн гривень на користь Портнова. Останній позивався до Міністерства юстиції та Держказначейства за збитки, завдані його репутації.
У 2024 році невгамовний Портнов позивався проти Руху ЧЕСНО щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Екснардеп вимагав видалити його з Реєстру зрадників та спростувати недостовірну інформацію щодо нього. Справу розглядав суддя Печерського суду Вʼячеслав Підпалий. Він теж оголосив рішення на користь Портнова. Раніше ЧЕСНО повідомляв, що подає апеляцію.
Вибірковий погляд української Феміди
Отже, з одного боку, ми маємо масові позови Портнова проти медіа і задоволення їх судами. А з іншого – нерозслідування злочинів проти журналістів і відсутність справедливого розслідування й покарання щодо осіб, котрі нападають або погрожують журналістам.
"Держава мала би забезпечити виконання своїх обов'язків – розслідувати злочини проти журналістів і забезпечити справедливий розгляд справ, зважаючи на право журналістів на оприлюднення суспільно важливих фактів й оцінок щодо важливих подій. Але цього не відбувається. Ми будемо оскаржувати це судове рішення, сподіваючись, що Касаційний суд зможе виправити помилку на національному рівні", – заявила адвокатка Седлецької Оксана Максименюк.
Юристка також зазначила, що пост Седлецької стосувався непересічної події – підпалу редакційного автомобіля, і це сталося невдовзі після того, як Андрій Портнов погрожував редакції та поширив персональну інформацію про водіїв й автомобілі "Схем" у своєму телеграм-каналі. На думку Максименюк, цілком природним було те, що Седлецька в своєму пості повідомляла про обставини, які передували підпалу і зробила певні припущення, чітко окресливши, що це – лише версія і вона – не єдина. Однак, суд першої інстанції, рішення якого залишив в силі апеляційний суд, зобов'язав Седлецьку спростувати факти, які ґрунтувалися на доказах і не оспорювалися Портновим у позовній заяві. Зокрема це стосується фактів про підпал авто, належності авто Борису Мазуру, про погрози Портнова редакції та відкриття кримінальних проваджень за цими фактами.
"З юридичної точки зору масові позови Портнова до всіх медіа, які його критикують, виглядають як SLAPP – стратегічні позови проти участі громадськості, оскільки вони спрямовані на те, щоб журналісти не писали або менше писали про Портнова і його вплив", – зазначила медіа-юристка Людмила Панкратова.
Тож такі дії проти української громадськості та ЗМІ цілком можна вважати частиною війни.
3 
1
Коментарі