Кожна влада перед виборами намагається прибирати старі лазівки для маніпуляцій з голосами. Та не всі можуть помітити нові. Імовірні воєнні вибори наступного року знову активували суспільну дискусію довкола голосування онлайн.
Вочевидь, ця тема отримала новий поштовх через потребу залучення до виборчого процесу військових на фронті.
За останні 15 років безліч процесів і процедур переведені в інтернет, тому голосування онлайн, здавалося б, цілком логічним кроком. Однак, не все так просто. Бо поряд з питанням - коли прийде час електронних виборів в Україні, гостро постало - чи будуть вони безпечними? Особливо, якщо зважити на хакерські атаки, під час яких "лягали" чи не всі важливі урядові сайти та зникала дуже важлива інформація.
Пара кліків, чи пара кроків?
З одного боку, вибори онлайн набагато зручніші, ніж похід на виборчу дільницю і черги за бюлетенями. Особливо для молодих виборців, котрі з усіма видами гаджетів від народження на "ти". А з іншого, під питанням залишається безпека всіх даних: і виборчих, і користувачів інтернетом в Україні.
Колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера каже, що він є палким прихильником електронного голосування, але на далеку перспективу.
"Я абсолютно переконаний в тому, що всі розвинені демократичні країни світу з часом будуть користуватись лише електронним голосуванням, - вважає заслужений юрист України Магера. – Водночас, це питання часу. Бо до електронного голосування треба підходити дуже обережно і передбачити всі запобіжники для можливих зловживань. Важливо, щоб не були порушені принципи виборчого права. Зокрема, вільних виборів, тобто коли на позицію того чи іншого інтернет-виборця хтось впливає. Ще один важливий небезпечний чинник – це можливість вклинення та впливу на нашу інформаційну систему найкращих спецслужб світу. До таких, як би ми до цього не ставилися, я відношу й спецслужби Російської Федерації. У них є достатньо різних можливостей. Тому, я думаю, поки в нас немає стовідсоткової гарантії того, що не буде жодного способу встановити те, як проголосував виборець; що на нього ніхто не вплине; й не буде зовнішнього втручання, - навіть розглядати гіпотетичну можливість запровадження в Україні електронного голосування є явно передчасно".
Водночас електронні ресурси полегшують життя частині виборців. Скажімо, вони дають можливість змінити адресу голосування, не виходячи з дому. В такому разі виборцю не обов'язково йти до органу ведення реєстру, чи до дільничної виборчої комісії із паперовою заявою. Нагадаємо, раніше ці процедури займали багато часу, через що деякі виборці взагалі не голосували. Тепер же, за наявності електронного цифрового підпису в "Кабінеті виборця", змінити місце голосування можна за лічені хвилини.
Що там у закордонних виборців?
Системи інтернет-голосування широко використовуються в США, Великій Британії, Ірландії, Швейцарії та Естонії. Вперше її випробували в деяких штатах США під час проведення обов'язкових виборів 2000 року, щоби виборці поза межами країни також могли проголосувати. Відтоді близько 10 країн експериментують із застосуванням цієї технології.
Сьогодні Естонія залишається єдиною країною світу, що використовує інтернет-голосування під час проведення загальнодержавних виборів. Австралія, Вірменія, Канада, Панама, Швейцарія та США дозволяють голосування онлайн у певних територіальних округах або для окремих категорій виборців. Є й такі країни, що після пілотних випробувань відмовилися від ідеї впровадження інтернет-голосування. Зокрема, це - Індія, Франція, Нідерланди та Іспанія.
Тож наразі питання чи зникнуть механізми для фальсифікації результатів зависло в усьому світі. Декотрі фахівці песимічстично стверджують, що на жаль, технічна можливість "підкрутити" результати буде завжди. І більшість країн, котрі відмовилися від інтернет-голосування, зробили це саме з міркувань безпеки та для збереження суспільної довіри до виборів.
Цікаво, що в Естонії, яка з 2005 року запровадила електронне голосування, можна змінювати свій вибір аж до закінчення голосування. Це можна зробити й на виборчій дільниці. Тоді електронний голос анулюють, а відданий на папері зарахують.
Диверсії онлайн-гречкосіїв
В Україні наразі ми бачимо, що державні послуги не є цілком відкритими. Ми не знаємо, як побудовані їхні системи захисту. Яскравим прикладом є застосунок "Дія". Хоча він і працює вже не перший рік, фахівці, які займаються цифровою безпекою, з початку його запуску й досі мають багато питань до цього застосунку та порталу загалом. Декотрі відверто називають його "дірявим".
Тож, за таких умов можуть з'являтися онлайн-гречкосії, які за винагороду проситимуть проголосувати за конкретного кандидата. З іншого боку, можуть з'явитися і ті, хто продаватиме свій онлайн-голос: зроблять скріншот із підтвердженим голосом за потрібного кандидата, отримають винагороду і спокійно повернуться змінити свій вибір на користь кандидата, якого щиро підтримують.
Отже очевидно, що для повноцінної реалізації системи електронного голосування в Україні потрібно чимало ресурсів. Передусім коштів і часу для підготовки. Успішним цей процес стане тоді, коли всі виборці зможуть проголосувати онлайн, а їхні голоси можна буде стовідсотково захистити, підтвердити та перевірити.
Є ще й особиста позиція громадян України. Зокрема, недовіра до державних і приватних сервісів щодо зберігання персональних даних, швидкість впровадження інфраструктурних рішень, тощо. Наразі ніхто не переконав українців у зворотньому – надійності збереження в секреті конфіденційних даних. І це також вказує на те, що онлайн-голосування в Україні стане масовим не скоро. Навіть за умови, коли в нашій країні в усіх стовідсотково - від наймолодших до найстарших виборців - зʼявляться смартфони.
3 
1
Коментарі