— У країнах світу парламентські конфлікти розв'язують іншими методами. Фракції мають спеціальні переговорні команди, які активно по 5 годин на добу працюють задля захисту інтересів політичних сил, — каже політолог Віктор Небоженко, 60 років.
У Конгресі США, польському сеймі, країнах Латинської Америки суперечки узгоджують через родичів, авторитетів, експертів. Це не виносять на публіку. У нас ці механізми практично не діють. Конфлікти виливаються у використання примітивних методів: бійок біля трибуни, захоплення мікрофона. Це через те, що інтелектуальніші методи не працюють.
В Україні активно впроваджують несправжню політику, таке собі політ-шоу. Повільно через "шустерів" та "кисельових" до нас почала проникати політика жестів і самолюбування. Їй притаманне все від театру: бійки, публічні "образи", "плач", макіяж і крик. Запевняють, що люди хочуть таке бачити. Але це не так. Українців привчили до того, що політика — скандал. Хоча наша історія свідчить про протилежне. Політика для нас завжди була гіркотою, драмою і трагедією.
Бійками вирішити питання у парламенті неможливо. Адже у нас — президентська республіка. Рішення ухвалює глава держави. Те, що відбувається в Раді, ще й вигідне президентові. На фоні мертвого парламенту добре виглядає "присмерковий" президент. Як кажуть, на безриб'ї і рак риба. Хоча сама Партія регіонів від цього не виграє. Опозиція ж підтримує інтерес до себе, коли б'ється.
Бійки з парламенту і телеекрана починають переходити на вулиці. Це небезпечно, бо зупинити їх там буде важко.
Італійські парламентарії хапали одне одного за горло
В Італії позаторік під час розгляду пенсійної реформи опозиціонер Клаудіо Барбото звинуватив прем'єра Фабіо Ренієрі в незаконному призначенні високої пенсії своїй дружині. Той схопив опонента за горло. Почалася колотнеча.
У Болівії під час засідання конгресу 2009 року побилися опозиціонер Фернандо Родгірес та представник президентської партії Ево Моралес.
2005-го у Держдумі Росії заступник голови фракції "Родина" Андрій Савельєв дав ляпаса лідеру ліберально-демократичної партії Володимирові Жириновському. Після того побилися 15 депутатів цих фракцій.
2 
1
Коментарі
1