— Довіра до прокуратури в суспільства низька. Потрібні зміни. 25 років влада хоче, щоб генпрокурор був залежний від неї. Досі вихованці системи нічого не змінили на краще. Тому ідея взяти людину без прокурорського досвіду має право на життя, — говорить начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури 42-річний Сергій Горбатюк.
Він був одним із претендентів на посаду генпрокурора до призначення Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ і керівника парламентської фракції "Блок Петра Порошенка".
Зустрічаємося з Горбатюком 5 травня в його кабінеті Головного слідчого управління Генпрокуратури на столичній вул. Борисоглібській, 18. На вході проходимо через рамку металошукача. Сергій Вікторович запізнюється на півгодини. Чекаємо в порожній приймальні.
Кому ламати систему буде простіше — людині, яка знає її зсередини, чи тому, хто ніколи не був прокурором?
— Будь-кому зробити це буде важко. Людина з досвідом роботи в системі має більше шансів і можливостей. Однак генпрокурор повинен бути незалежний. Так зможе забезпечити нагляд за виконанням законів. Він має бути буфером, щоб жодні політичні сили не впливали на працівників прокуратури.
Але щоб зламати систему, якісно змінити її — потрібно мати юридичну освіту й відповідний досвід роботи. Якщо генпрокурор — незалежна порядна людина не з системи, то поруч має бути хтось із досвідом роботи у прокуратурі.
Наприкінці квітня прокурор Генпрокуратури Владислав Куценко заявив — до вашої роботи є зауваження. Це стосується розслідування справи щодо Олени Лукаш — міністра юстиції часів Януковича, колишніх нардепів-"регіоналів" Олександра Єфремова, Юрія Іванющенка. Чим це пояснити? Вас хочуть витиснути з Генпрокуратури?
— Думаю, так. Щоб отримати більше впливу на провадження, що розслідуємо. Це продовженням тиску на мене й управління.
Коли прийшов на цю посаду, вважав, що маю забезпечити незалежність слідчих. Тобто, бути буфером, на якому закінчуватимуться незаконні вказівки. Чи не зовсім законні. Чи якийсь інший вплив на слідчих.
Тиснути пробували на мене ще в серпні торік. Ми розслідували резонансні справи. Щодо нас почали паралельне розслідування. Займалося цим управління, що мало би допомагати нам. Запитував і в Юрія Столярчука (заступник генпрокурора. — ГПУ), і у Віктора Шокіна (колишній генеральний прокурор. — ГПУ) — у чому нас підозрюють. Столярчук сказав: "Не переживайте. То все непорозуміння. Працюйте". Але з початку року почали робити те саме.
У які справи намагалися втрутитися?
— Прізвищ називати не можу, бо справи — "живі". Розслідування по них триває. Одна — це заволодіння землями Сухолуччя (мисливські угіддя екс-президента Віктора Януковича. Розташовані на березі Київського моря неподалік села Сухолуччя, за 30 км від Межигір'я. Їх площа — 17,5 га, вартість — понад 22 млн грн, за інформацією Генпрокуратури. 30 вересня 2015 року суд повернув ці землі в державну власність. — ГПУ). Інша — незаконне відшкодування близько 3 мільярдів гривень податку на додану вартість Олександрові Клименку (в грудні позаторік ГПУ звинуватила екс-керівника Міністерства доходів і зборів та його колишніх підлеглих у привласненні 3 млрд грн із держбюджету. Гроші безпідставно перерахували у вигляді відшкодування з ПДВ трьом компаніям: "Мегатерій", "Газіновація" і "Ексімтех" у 2012–2013 роках. — ГПУ). Були зауваження, щоб не притягувати певних осіб до відповідальності. Ми наполягли, й на підставі зібраних доказів повідомили про підозри. Були й інші випадки. Після цього пробували усунути мене з посади.
Пропонували поїхати обласним прокурором до Львова. Коли відмовився, сказали: "Все рівно на цій посаді не працюватимете. Йдіть по-доброму на підвищення". Потім критикували роботу відділу.
Призначення генпрокурорами Яреми та Шокіна були невдалі. Можливо, президент не хоче реформувати прокуратуру й мати незалежного її керівника?
— Пробували щось робити. Але не було правильного підходу. Коли Ярема обіймав посаду генпрокурора, ліквідували загальний нагляд за дотриманням законів. Про це кажуть як про позитивне явище. За радянської влади слідкували майже за всіма. У нас перевіряли, як дотримуються законодавства контролюючі структури — сільради, міськради, санепідемстанції. Загальний нагляд ліквідували. А натомість нічого не створили. Раніше людина могла звернутися до прокуратури через неправомірний штраф. Тепер пропонують скаржитися або вищому керівництву, або до суду.
Пояснюють, що це — вимога Євросоюзу. Я був на зустрічі з представниками ЄС. Так, однією з основних реформ є ліквідація загального нагляду. Але що натомість — цікавляться вони? А натомість немає нічого.
Що ще зробили за два роки?
— Реформували підбір кадрів на низах прокуратури. Звітують: ліквідували посади перших заступників у всіх підрозділах областей. Це близько 300 посад. А насправді людей перевели в заступники.
Ще одне: прокуратура була в кожному районі, тепер зробили одну на п'ять-шість районів. Розумію, якщо б зміни внесли за адміністративно-територіальною реформою. А так прив'язки ні до чого немає. На місці колишніх прокуратур працюють відділи. У чому реформа?
Ви вели справу про події 2 травня в Одесі. Її заморозили?
— Розслідування тривають. Ми завершили розслідування щодо колишнього начальника Одеської обласної міліції, його заступника оголосили в розшук. Перевіряємо, чи не було координації правоохоронців із тітушками. Відпрацьовуємо можливий вплив російських спецслужб. Але в нас бракує слідчих, щоб повністю забрати справу собі.
А що зі справами Майдану?
— Розслідуємо. Керівництво постійно каже, що це — справа номер один. Але з точки зору ставлення до неї, враження таке, що вона нікому не потрібна. Так, ми рік просили розширити штат. Збільшили тільки в грудні, і то на 34 працівники. Бо родини героїв Небесної сотні на річницю висунули таку вимогу. Не вистачає техніки. Цього досі не вирішили. Бракує кабінетів для слідчих. Знову: "зробимо, зробимо" — і нічого нема.
Як змінилися настрої українців за останні два роки?
— Відчувається незадоволення. Бо нема змін на краще, особливо у правоохоронній системі. Постійно говорять про боротьбу з корупцією. Але немає відчуття якісних змін.
Чого очікувати до кінця року?
— Якщо події розвиватимуться, як зараз, то змін на краще не буде. Поступово видавлюють тих, хто намагається протистояти системі. З генпрокуратури пішли Касько, Сакварелідзе. Я — на черзі. Найгірше, що працівники системи бачать: висунешся — отримаєш по шапці.
Парламент чи президент можуть змінити ситуацію?
— Звісно, бо мають повноваження. Та поки що бачу протилежне.
Тобто?
— Нічого не змінюється.
Ви згадували колишніх заступників генпрокурора — Сакварелідзе й Каська. Перший каже, що піде в політику. Другий займається громадською роботою. Ви не думали працевлаштуватися там, де спокійніше?
— Йти не збираюся, але хто знає, як буде. З'являється втома, коли дивишся на все це. Б'єшся, борешся, а тебе ще й крайнім роблять. Об'єктивні перешкоди у розслідуваннях — не проблема. Найбільші проблеми виникають із керівництвом. Але люди часто телефонують — підтримують. 18 лютого на вулиці Інститутській давав інтерв'ю. Підійшов дядечко і сказав: "Дякую за роботу". Заради цього варто працювати.
Здає в оренду квартиру й винаймає будинок
Сергій Горбатюк 12 років працює в Генеральній прокуратурі. 2004-го проводив обшуки в офісі Давида Жванії (соратник тодішнього опозиційного кандидата у президенти Віктора Ющенка. — ГПУ). Розслідував справу щодо колишнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Працював слідчим у справі Юлії Тимошенко.
Колекціонує етикетки від сірникових коробок. Має їх близько 1000. Найцінніша — 1952 року випуску.
Двічі на тиждень грає у футбол.
Дружина 38-річна Ірина — шкільний психолог. Мають сина Іллю, 14 років.
— Квартиру отримав від прокуратури. Однокімнатна — 15 квадратних метрів. Її здаємо в оренду, а натомість знімаємо будинок на Осокорках. Різниця — у півтори тисячі гривень. За 4 тисячі здаємо, за 5,5 — орендуємо, — каже Сергій Горбатюк.
2 
1
Коментарі