середа, 12 листопада 2008 11:06

Політичну кризу спричинила пропорційна виборча система

Нинішня виборча система в Україні стала логічним результатом і консервацією "кучмізму".

Саме за президенства Леоніда Кучми вона була задумана і запущена. Такий собі тихий номенклатурний державний переворот розпочався 1999 року, коли були збільшені повноваження президента - з чотирьох до п"яти років. Пізніше те саме зробили і для депутатів усіх рівнів. При цьому ніхто з можновладців не питав у народу, чи згоден він на таке.

Від радянського періоду нам у спадок залишилася мажоритарна система виборів. Згодом вона проявила свої особливості. Скажімо, лише на Заході і Сході в округах могли перемогти ідейні кандидати - відповідно, націоналісти і комуністи. Всю іншу територію країни поступово поділили багатії та крупні промисловці. Кандидатам, які мали гроші чи інші ресурси, перемогти було значно легше, ніж якомусь вчителю, лікарю або письменнику. Вони приїжджали в округ з командою, домовлялися з місцевою владою, наймали агітаторів. А заодно робили конкретні речі: ремонтували дороги, встановлювали опалення в дитсадках, проводили газ чи водогін тощо. Тобто, вкладали кошти у виборців, і за це отримували мандат.

У парламенті такі депутати діяли більш автономно, ніж партійні. Тож Верховну Раду час від часу "трясло". При Кучмі в ній декілька разів відбувалися "перевороти" у боротьбі за крісло спікера. Бо саме ця посада давала змогу президенту управляти парламентом.

Змішана виборча система - поєднання мажоритарної та пропорційної - була запроваджена Законом України "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 року. Але за нею половина народних депутатів обиралося в округах, тобто парламент все одно залишався не до кінця "керованим".

Здавалося, що пропорційна система цю проблему вирішить. Адже депутати мають підкорятися партійній дисципліні. А щоб убезпечитися від "смути", достатньо ввести імперативний мандат.

Відтак усьому народу почали розповідати нову казочку: про те, яке це благо - партійна система виборів. Мовляв, парламент швидко структурується, а партія-переможниця буде брати на себе не тільки владу, а й відповідальність за країну. 25 березня 2004 року прийнято новий Закон "Про вибори народних депутатів України", за яким вибори здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Такі ж зміни відбулись і на рівні виборів до органів місцевого самоврядування

Усі карти Кучмі і його оточенню по продовженню монополії на владу сплутала "помаранчева революція". Народ вийшов на Майдан, обурившись безсоромними фальсифікаціями з боку влади. Але при цьому тільки допоміг одній олігархічній групі перемогти іншу. Ніхто у той час не спромігся спрямувати енергію мас на головне - зміну виборчої системи.

Тепер уже можемо говорити про її вади. Скажімо, за останні п"ять років більшість у Верховній Раді мінялася кілька разів, а уряди були і помаранчеві, і біло-блакитні, та ніхто ніякої відповідальності не поніс. В усякому разі жоден "бандит" до в"язниці не сів. А країну як лихоманило, так і продовжує "трясти".

Виграли хіба що партійні лідери. Бо тепер вони практично одноосібно формують виборчі списки, а значить, збирають "плату" за прохідні місця. До того ж нині навіть олігархи, що купили мандати, залежні від очільників партій. І це їм не дуже подобається.

Ну а народ взагалі фактично відсторонений від влади, адже голосує тільки за партійний бренд. Обирати ж йому доводиться "кота в мішку". Бо закриті партійні списки не дають змоги виборцям голосувати за конкретного кандидата. Таким чином нині формують ради усіх рівнів, тобто законодавчу владу, практично три людини - Ющенко, Тимошенко і Янукович.

Рік тому спостерігачі міжнародної організації "За справедливі вибори" застерігали, що проведення виборів за пропорційною системою є передчасним для України і рекомендували повернутися до змішаної системи парламентських виборів. Вважається, що вона мінімізує недоліки як мажоритарної, так і пропорційної систем.

Але до думки міжнародних спостерігачів не прислухалися. Відтак бачимо, що саме існуюча пропорційна виборча система із закритими партійними списками провокує політичні кризи. Бо законсервувала розвиток політичної системи і завела усіх нас у тупик. І скільки б разів не проводилися дострокові перегони, усе повторюватиметься спочатку, а країна топтатиметься на місці. Адже ідеологічних партій у парламенті нема. "Наша Україна", з одного боку, і КПУ та Партія регіонів, з іншого, мають ідейні розбіжності лише з трьох питань: НАТО, російської мови і УПА. У БЮТу ж взагалі одна ідея: взяти владу і втримати її якомога довше.

Зараз ви читаєте новину «Політичну кризу спричинила пропорційна виборча система». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути