Третина рентгенівських апаратів у лікарнях Полтавщини потребують заміни. У деяких їх востаннє купували в 1970–1980 роках. Зношені прилади не завжди дають чітке зображення на знімках, через це ставлять неправильні діагнози.
— Онук поламав праву руку, — говорить лубенка Валентина Миколаївна, 61 рік. Прізвища не називає. — У лікарні зробили рентген, сказали, схоже на зміщення суглоба. Наклали гіпс. За два місяці його зняли, але Саша не міг розігнути руку, втрачав свідомість від болю. У Києві провірили, виявили, що в онука роздроблений локтьовий сустав. Наш знімок викинули, сказали, не інформативний.
Новий рентгенапарат коштує від 600 тис. до 1,5 млн гривень. Він має працювати не більш як 10 років. Ремонт обійдеться від 30 тис. грн.
— Зараз маємо два апарати, по одному в стаціонарі й у поліклініці. Їм понад 20 років, — розповідає завідувач поліклінічного відділення Лубенської районної лікарні Олександр Сиченко, 59 років. — Якщо ламається апарат у стаціонарі, приходиться пацієнта терміново везти в поліклініку на каталці, піднімати на сьомий поверх. Черги під кабінетами тоді величезні. Буває й навпаки. Апарат ламається в поліклініці, й тоді всіх термінових хворих відправляємо в стаціонар, а там є свої пацієнти. Через велику кількість людей можемо невчасно поставити діагноз. Це крайні випадки, але таке може трапитися.
25-річна Ольга Рябчун із селища Диканька впала з велосипеда. В жінки сильно заболів бік. Лікар-травматолог порадив зробити рентген ребер. Рябчун каже, апаратам у районній лікарні понад 25 років. Побоялася, що встановлять не точний діагноз, можуть опромінити.
— Поїхала в Полтаву перевіритися на нормальному оборудованії, — каже Ольга Рябчун. — Просвітила бік у приватному МРТ-центрі. Заплатила 400 гривень, але тепер хоч спокійна. Сказали, у мене простий забій ребра.
Хибний діагноз не завжди залежить від справності апарата, пояснюють медики. Лікар може неправильно задати параметри, покласти кінцівку неналежним чином. Якщо є сумнів у діагнозі, можна обстежитися в обласній лікарні за направленням із району, у приватній клініці — власним коштом.
— Лікар дасть таке направлення, лише якщо для цього є серйозна підстава, — говорить завідувач рентгенологічного відділення обласної лікарні Лариса Андрєєва. — Наш заклад не може робити рентген усім, хто цього забажає. Є пропускна здатність кожного діагностичного апарата. Для прикладу, комп'ютерний томограф має обстежувати не більш як сімох-вісьмох за зміну.
Нові моделі рентгенапаратів мають електронні монітори, роблять знімки високої точності. Такі є в Полтавській обласній лікарні, у Кременчуці, рік тому купили в Зінькові.
Цього року держава не виділила грошей на медичне обладнання для закладів області. Зокрема, й на придбання рентгенапаратів. Лікарні купують та ремонтують їх за кошти місцевих бюджетів або спонсорів.
— Не знаю жодної лікарні, що вижила б одними бюджетними коштами. Їх вистачає тільки на зарплату й енергоносії, — каже Валерій Литвиненко, 60 років, із відділу охорони здоров'я Кременчуцького міськвиконкому. — На реконструкцію й закупівлю обладнання для онкологічного відділення на базі Першої міської лікарні місто й сталеливарний завод дали 5 мільйонів гривень. Молокозавод за 250 тисяч гривень купив дихальний апарат для новонароджених. Потрібні ще два рентгенапарати для Третьої міської та дитячої лікарень.
Наступного року новий рентгенапарат куплять для дитячої обласної лікарні. Гроші на це дасть обласний бюджет.
— Ми вже почали добудову приміщення майбутнього рентгенкабінету до лікувального корпусу, — каже 52-річна Ніна Козюр, заступник головного лікаря по медичній частині.— Коли закінчимо, придбаємо рентгенапарат. У лікарні є один стаціонарний, але йому вже більш як 10 років. Новий коштує понад мільйон гривень.
У лікарнях Полтавщини працюють близько 80 рентгенапаратів. Заміни потребують не менш як 25 приладів.
2 
1
Коментарі