вівторок, 27 листопада 2007 19:14

Одиноких пенсіонерів купають двічі на день

Автор: фото: Валентина ІЩЕНКО
  Пенсіонери в районному будинку з догляду одиноких непрацездатних громадян у Комишні на Миргородщині обідають у їдальні. 70-річна Олександра Балко (на передньому плані) забрала з собою шматочки хліба. Вона — одна з наймолодших підопічних
Пенсіонери в районному будинку з догляду одиноких непрацездатних громадян у Комишні на Миргородщині обідають у їдальні. 70-річна Олександра Балко (на передньому плані) забрала з собою шматочки хліба. Вона — одна з наймолодших підопічних

"Ще ж і пожити хочеться, та кому я нужна, тільки воздух у других забираю. Баба з сусідньої кімнати казала: "Та доки ти будеш тут вештатися, помирай уже!" — колишня вчителька біології 92-річна Галина Чирка витирає хустинкою сльози.

Галина Олексіївна родом із Ромодану на Миргородщині. Останні вісім років мешкає в районному будинку з догляду одиноких непрацездатних громадян у селищі Комишня. Поряд із нею живуть 18 бабусь та два дідусі. Догляду потребують іще близько 50 пенсіонерів із самої Комишні.

— Забираємо найнемічніших, — пояснює завідувач будинку Раїса Ротко, 40 років. — Із їхньої пенсії на утримання щомісяця відраховують 75 відсотків. Районне управління праці та соцзахисту за ці гроші закуповує їжу й одяг. Іменинників вітаємо святковим пирогом, солодощами та фруктами.

Годують старих чотири рази на день, два рази — купають. Раз на місяць сюди приїжджає перукар із Миргорода, приносять на замовлення книжки з бібліотеки, на свята показують кіно і проводять концерти. У них часто беруть участь і старики.

— Самі перемо весь одяг. А підшивати штанці чи спідниці носимо до швеї в сусідній центр соціально-побутової реабілітації, — каже Ротко. — Є багато невдоволених. То з кватирки їм дме, то сорочка погано попрасована. Навіть прокурору поскаржитися погрожують.

Близько полудня, спираючись на милиці та табуретки, старі збираються в їдальню на обід. Він за годину. За столом біля вікна 68-річний Олександр Михальченко в окулярах вшиває резинку в штани. Біля стіни стоять милиці. На кожній пришиті полотняні мішечки.

— Без них ходу нема. Ношу тут і лікарства, й інструменти, — дістає з мішечка футляр з-під окулярів, а з нього — районну газету з програмою передач. — Ми телевізор любимо дивиться.

— Особливо "Ключовий момент" і "Жди меня". Ото всі зберуться й колективно плачуть, — додає медсестра Ніна Супруненко. Телевізор стоїть поряд, на тумбочці в кутку.

— Я тут уже десять років живу, — продовжує Михальченко. — Відтоді, як померла дружина. А її доньки одразу про мене забули.

Дають розсольник і гречку зі смаженою рибою та шматочками солоного огірка.

Галина Чирка заходить до кімнати, ставить перед собою дерев"яну табуретку, накриту синьою хустиною. З-під хустки дістає книгу "Новий завіт". У її сторінках — листи рідних із фотографіями. Її донька з онукою та правнучкою живуть у столиці Латвії Ризі.

— Я рік прожила в доньки. Більше не змогла. Там земля плаче. Так того люду багато, — ділиться спогадами про Ригу бабуся. — А то якось кажуть мені: "Сьогодні підемо в ЦУМ, так ви не снідайте й не обідайте, а то капості наробите". А шо ж я зроблю, коли здоров"я вже нема.

Родичі стару не провідують, лише пишуть листи.

— Оце мені медсестричка купила конверта за три рублі, — показує. — Сама писатиму, бо вони вже три місяці мовчать. Я все старі листи перечитую і плачу. Думаю, може, їх уже порізали. Там так крадуть, — починає схлипувати.

Зараз ви читаєте новину «Одиноких пенсіонерів купають двічі на день». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути