На Полтавщині в деяких селах з"явилися нові чи відродили старі традиції новорічно-різдвяного святкування. Щедрують і посипають двічі — на Новий і старий Новий рік.
— Увечері 31 грудня ходять по хатах хлопці й дівчата та щедрують. За це їм дають гроші й солодощі. Традицію цю в село привезли переселенці з Чорнобильської зони, — розповідає бібліотекарка із села Кейбалівка на Пирятинщині Любов Луценко, 54 роки. — А десь із першої ночі 1 січня ходять засівальники-чоловіки. Посипають пшеницею і при цьому щось хорошого бажають. Першого засівальника завжди примушую сісти на поріг — щоб кури гніздилися. Запрошую до столу — наливаю горілки чи вина.
Зерно не вимітають з хати до наступного дня.
— Під вечір заношу півня, щоб поклював пшеницю. Це, кажуть, щастя притягує в оселю, — продовжує Любов Миколаївна.
1 січня жінкам заборонено ходити по хатах.
— Вони того дня біду та болячки з собою приносять в оселю, — каже бібліотекарка. — Але бувало, що якась та й припреться. Наче спеціально.
6 січня на Святвечір колядують та водять козу, їдять кутю, а хрещеним і родичам носять вечерю.
Жінки того дня біду та болячки з собою приносять в оселю
— Якщо раніше носили пиріжки, то тепер — і ковбасу, і рибу, і солодощі. Хто що хоче, — говорить Ольга Сватковська, 52 роки, завідувачка дитсадка "Малятко" у Ціпках на Гадяччині. — У нашому селі вечерю носять і 7 січня. А дехто — до 14.
У Кейбалівці на Різдво названі внуки ходять до баби-повитухи. Щоправда, в пологах вона тепер не допомагає. Її з кумами беруть при народженні дитини. Названій бабі вечерю й подарунок приносять в обід 7 січня. Вона взамін названому внучаті дає солодощі, подарунок чи гроші. Частує їх.
— У нашому селі й сусідньому Калиновому Мості на третій день Різдва, 9 січня, ще й храм. Це як день села. Кругом застілля і всюди наливають. До церкви не ходять, бо її нема. Колись згоріла від блискавки, — каже Любов Луценко. — Того дня з обіду й до вечора конвеєром у хату йдуть рідні, друзі й знайомі. Вітають із храмовим святом і, звісно, за стіл. У нашій сім"ї фірмові страви — копчена гуска і домашнє вино. За день може прийти до 50 храмовиків. Із кухні не виходжу два дні. Кому новорічні свята, а кому біля плити півмісяця стояти.
— Як підсумок зимових свят, на Масляну неодруженим парубкам і незаміжнім дівчатам, яким за 25, друзі й родичі приносять колодки, — розповідає Ольга Сватковська. — Це палиця на стрічці. Її намагаються повісити їм на шию. Ніби це має допомогти одружитися чи вийти заміж. У подарунок приносять сорочку, светр, рушник чи ще щось. Звісно, після — застілля.
3 
1
Коментарі