Самотній Новий рік

2004  року після помаранчевої революції вирішили відсвяткувати з друзями Новий рік у Києві на Майдані.

— Там буде класно! Виступатимуть "Ґринджоли", помаранчеву ялинку ставлять, — підбурювала подруга.

Я здалася. З друзями найняли буса й поїхали до столиці.

На Майдані дійсно виступали "Ґринджоли". Кілька подруг потягли мене до сцени. Незважаючи на тисняву, дійшли нормально. Навіть сфотографувалися з хлопцями із гурту.

Коли пробиралися назад, натовп мене затис і рука подруги вислизнула. Я залишилася сама серед юрби.

Назустріч бігли друзі. Сильно лаялися

Почала пробиратися в напрямку нашого буса, та люди стояли стіною. У відчаї підняла голову на електронний годинник на будинку. Було за 5 хвилин дванадцята. Мобільний не відповідав. Люди довкола діставали шампанське, цокалися, цілувалися. Мені стало так сумно серед того натовпу. Аби хоч якось себе підбадьорити, дістала з сумочки бенгальський вогник, запалила його та помахала.

Лише за хвилин 10 удалося вирватися. Назустріч бігли друзі. Сильно лаялися. Я виявилася ще й винною. Замість святкувати, вони бігали та мене шукали.

×