Семенівщину відвідала делегація з Бельгії. Іноземці дивилися на поля світчграсу — різновиду проса. Хочуть закупити цю культуру і використовувати її як біопаливо. Пробну партію вирощує Веселоподільська дослідна станція. На Полтавщині таке вперше.
— Світчграс — лозоподібне просо. Багаторічна трава. Росте на одному місці 15 років, пояснює 63-річний Олександр Герасименко, завідувач лабораторії селекції та насінництва зернових культур станції.
Насіння нового виду рослини привезли із Північної Америки. Воно два роки було на карантинному утриманні. 2007-го Інститут цукрових буряків і енергетичних культур передав його семенівцям.
— Це невибаглива рослина. Росте навіть на непридатних для інших культур полях. Витримує спеку. Корінь сягає до 2 метрів у глибину, — говорить Олександр Васильович. — У нас є дев"ять сортів. Кожен має свої особливості. Рослини не схожі між собою. Різні за кольором, китицями. Заввишки 1,8–2,5 метра. Звичайне просо буває від 0,9 до 1,2 метра. Скошуємо восени. Зерно для їжі не придатне. Сіно зі світчграсу українські корови не їдять.
Повертають 50 відсотків від суми, витраченої на купівлю брикетів
Палети із сухих рослин горять як природний газ. Працівники Луганського заводу котельного обладнання хочуть виготовити котли для цього палива.
— Нафта і газ вичерпні копалини. Можливо, за світчграсом майбутнє, — каже Олександр Герасименко.
Країни Європи поступово переходять на подібне паливо. У такого проса висока продуктивність і низька собівартість. Смоли залишаються в кореневищі. Сіно екологічно чисте. Із нього виготовляють брикети. Масово замінюють газову систему опалення на спецкотли у Франції, Німеччині та Великобританії. Держави повертають своїм громадянам 50% від суми, витраченої на купівлю брикетів. Називають ці кошти доплатами за збереження довкілля. Так заохочують використовувати біопаливо.
2 
1
Коментарі
5