"Цьогоріч вітаємо наших фронтовиків квітами, вручаємо їм матеріальні допомоги та продуктові набори", - розповіла голова райради ветеранів Галина Ракосій.
Спершу їдемо до селища Ланна, де живуть троє ветеранів. Найстаршим фронтовиком у районі є розвідник 95-річний Іван Войтенко. До квартири запрошує його дружина Катерина Сергіївна.
"Я не робив нічого геройського, виконував свій обов'язок, - спираючись на милиці, підходить до дивана сивий Іван Іванович. – Доводилося й тримати оборону, й відступати, а з 1944 року – звільняти Румунію, частину Угорщини, Австрію. Мені дружина каже, що я й досі воюю. Це не забудеться ніколи. Досі душать сльози, як пригадую друга Івана Платоновича Шульгу. Він був розвідником-коректувальником, загинув під Миргородом. Згорів. Я знайшов лише обгорілу частинку його хребта", - розповів.
"Із кожним днем здоров'я все кращає, - жартує, зустрічаючи гостей, 91-річний Григорій Стеблянко. – Мій батько брав участь у форсуванні Дніпра, а мене призвали до лав радянської армії після визволення Полтавщини. У Берліні не побував. Після капітуляції фашистів вивозив до СРСР обладнання хімічних та оборонних заводів. 9 травня – для мене велике свято. Страшно подумати, що було б, якби тоді ми не перемогли", - додає Григорій Михайлович
Його ровесник і односелець 91-річний Петро Медеда перебуває на лікуванні у госпіталі. Вітання прийняла донька Наталія.
"Коли розпочалася війна, батькові було лише 12 років, проте в армію він потрапив 1945 року, служив у Берліні в частині, що займалася вистежуванням ворожих літаків", - пояснила.
Прямуємо до села Федорівка.
"Отак і живемо, перейшли на старість. Відмовили ноги, прикутий до інвалідного візка, - зі сльозами на очах зітхає 94-річний учасник бойових дій у Другій світовій війні Микола Могила. – Брали "язиків", нападали на німецькі опорні пункти. Улітку 1944 року під час Мінської операції отримав осколкове поранення ноги. Люблю ліс, працював лісником у Новосанжарському лісгоспі".
"Не хочу говорити про війну. Був у військах Забайкальського фронту під командуванням маршала Малиновського. Краще поговорімо про риболовлю. Краснопірка – чиста річкова риба, - виходить на подвір'я 92-річний ветеран Борис Пелих. – Більше 30 років тому покинув курити. Намагаюся жити кожним днем".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Полтаві вшанували ветеранів й загиблих у Другій світовій війні та АТО - фото
"Слава Україні! – вітає гостей фронтовик 91-річний Леонід Береза з Карлівки. – Може, вип'єте фронтові 100 грамів за День Перемоги? Якби люди не забували війну, не розпочалася б нова".
Нездужають наразі ветерани-карлівчани 93-річний Іван Андрійович Бараненко, 90-річний Олексій Федорович Дикий та 94-річна Надія Марківна Захожай. Їх також відвідали, щоб висловити.
У двох селах Полтавського району встановили гранітні меморіали загиблим у Другій світовій війні односельцям.
3 
Коментарі