пʼятниця, 06 травня 2022 11:06

Спецтема: Війна Росії проти України

"Є череп, а підходиш узяти – розсипається в прах" - історія волонтера з Охтирки, який дивом вижив у перший день повномасштабної війни

Охтирка на Сумщині стала першим містом України, куди на танках та іншій бронетехніці увірвалися російські окупанти. Їх зустріли військові з 93-ї окремої механізованої бригади та разом із територіальної обороною, дали бій і розбили велику частину ворожих колон.

У подальші дні російські загарбники продовжували обстрілювати та бомбардувати Охтирку з літаків. Через це із 48-тисячного міста виїхали біля половини жителів. А деякі – зайнялися волонтерством.

Серед останніх – Геннадій Порохня, який до початку повномасштабної війни був підприємцем та мав продуктовий магазин. Але після 24 лютого вирішив допомагати земляками та почав масово возити в Охтирку ліки та продукти з Полтави, що майже за 100 км від рідного міста. Активно у волонтерстві йому допомагала харківська родина Палагіних, про яку ми вже писали.

Охтирчанин розповів Gazeta.ua про те, як почалася для нього повномасштабна війна з РФ. А також зізнався, що у перший її день його життя могло обірватися. Тому 24 лютого вважає своїм другим днем народження.

ЇХАЛИ ТА СТРІЛЯЛИ

- Війна почалася 2014-го. А до того у нас були не зовсім адекватні торговельні стосунки. Коли не було настрою, то Росія могла молочку нашу заблокувати, труби, - розповідає Геннадій Порохня.

Автор: Сергій ДЗЕХ
  Волонтер Геннадій Порохня возить до Охтирки ліки та продукти. Йому допомагає харківська сім'я Палагіних
Волонтер Геннадій Порохня возить до Охтирки ліки та продукти. Йому допомагає харківська сім'я Палагіних

Із родиною Палагіних він мешкає у двокімнатній квартирі в Полтаві. Однак відразу зауважує, що в обласний центр приїжджає тільки переночувати та забрати ліки замовлені охтирчанами й попередньо закуплені Палагіними. Також із харківською сім'єю почав організовувати трансфери людей до Охтирки із Полтави, адже повноцінні автобусні маршрути між містами ще не відновлені. А чимало містян вже хочуть повернутися додому.

- Традиційно встав, поставив чайник. Вмикаю телевізор, а там всі новини про вторгнення Росії. Перша думка: "Почалася війна". Було страшно, бо живемо за 50 кілометрів від кордону, - згадує 24 лютого Геннадій Порохня. – Пішов на роботу. Біля 12:00 почала надходити інформація, що вони (росіяни. – Gazeta.ua) пройшли Писарівку, яка поруч із нами.

Їхали та стріляли з автоматів і кидали шумові гранати

Стало ясно, що ось-ось будуть у місті. Вирішив іти додому. По дорозі до своєї квартири Геннадій вийшов прямо на колону російської техніки, яка вторгнулася у місто. Йшли танки, бронетранспортери, Камази.

- З-за рогу почувся гуркіт важкої техніки. І вони (російські окупанти. – Gazeta.ua) їхали та стріляли з автоматів і кидали шумові гранати. Я впав униз, прикрив руками вуха і відкрив рота, щоб барабанні перетинки не лопнули. Лежав за самою високою бордюрою, - веде далі охтирчанин. – У колоні було 30-40 одиниць техніки. Крайньою йшли машина із боєкомплектом та паливно-мастильними матеріалами. І цю машину наші військові підбили протитанковим комплексом. Вантажівка втратила керування і зіткнулася з будинком. Її передні колеса пройшли у бік дому, а задні - не "перестрибнули" через бордюр. І так вийшло, що я опинився під машиною. Камаз прострілили і я відчув, що на мене щось ллється. Відчув запах палива і якраз почали підриватися боєприпаси. Зрозумів, що у мене є три-чотири секунди аби піднятися, перебігти на іншу частину дороги та сховатися там.

Усе вибухало і розліталося в різні боки! А в кінці рвонув і автомобіль

Геннадій устиг врятуватися до того, як вибухи посилилися.

- Вибіг чисто інтуїтивно. Сховався за бордюром навпроти. Боєкомплект рвався протягом пів години. Гранати, ріжки з патронами і, скоріше за все, снаряди для кулеметів, - розповідає Порохня. – Усе вибухало і розліталося в різні сторони! А в кінці рвонув і автомобіль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вискочив на танк. Він розвернувся дулом на мене і бахнув!" - як оживає розбомблена Охтирка, яка першою зустріла російських окупантів

Автор: Ольга СТЕНЬКО
  Геннадій Порохня дивом вижив у перший день повномасштабної війни з Росією. Він був на вулиці, коли в Охтирку заїхала російська колонка. Сховався під бордюром, на який згодом наїхала підбита українцями вантажівка. Вона зірвалася після того, як Геннадій встиг перебігти у безпечніше місце
Геннадій Порохня дивом вижив у перший день повномасштабної війни з Росією. Він був на вулиці, коли в Охтирку заїхала російська колонка. Сховався під бордюром, на який згодом наїхала підбита українцями вантажівка. Вона зірвалася після того, як Геннадій встиг перебігти у безпечніше місце

Спершу ворожа колона не налякала, але коли полетіли шумові гранати "почав прокручувати певні фрагменти життя у голові", зізнається волонтери.

- Промайнуло життя перед очима. Три-чотири фрагменти зі зрілого віку. Здається, приємні, - каже Порохня. – Руки після цього всього не трусилися. Єдине, що коли прийшов додому, уся куртка була соляркою просочена.

РОСІЯ ПОНЕСЕ ПОКАРАННЯ

Наступного дня Геннадій Порохня прийняв рішення записатися у територіальну оборону. Але йому відмовили. У нас багато бажаючих і вже закінчилися автомати, пояснили військові. Після цього охтирчанин і вирішив сконцентруватися на волонтерській роботі.

- По нас били ракетами, реактивною артилерією. Були бомбардування – летить літак на низькій висоті і скидає бомбу, - згадує чоловік. – Коли розбомбили військову частину, то за офіційною інформацією там 70 загиблих (мова про бомбардування Охтирки вакуумними бомбами 26 лютого. - Gazeta.ua). Але я говорив із рятувальником, який там був і він казав, що маємо до 500 жертв. Не знаю на чому ґрунтується заява. Говорив: "300 людей у частині були приписані й 200 осіб, які в тероборону записалися". Не можемо ідентифікувати. Рятувальники казали, що ось є череп, а підходиш брати – розсипається у прах. Тільки ото по соцмережам бачимо дописи охтирчан: "Мій брат пропав, родич". І все ж розуміють, що він там був.

Автор: Ольга СТЕНЬКО
  Росіяни після 24 лютого щодня бомбили і обстрілювали Охтирку. Зокрема, повністю розбили тамтешній залізничний вокзал
Росіяни після 24 лютого щодня бомбили і обстрілювали Охтирку. Зокрема, повністю розбили тамтешній залізничний вокзал

Геннадій із дружиною мають двох доньок 17 і 22 років.

- Коли у нас впали кілька бомб і ТЕЦ підірвали, то родина виїхала у Полтаву. Прожили там в квартирі чотири дні й поїхали далі у місто Бар на Вінниччині. Бо думали чогось, що росіяни за кілька днів дійдуть до Полтави, - розповідає Геннадій. – Я ж сказав, що мені буде спокійніше, коли вони у безпеці, але сам – залишуся. І буду на своїй землі до останнього. Сім'я зрозуміла моє рішення.

Війна до переможного кінця – це коли прапор України буде у Севастополі

- Якою ви бачите Охтирку за два-три роки? – питаємо наостанок.

- Відбудова Охтирки і України почнеться тільки після перемоги. Це не два роки, - відказує Геннадій. – Війна до переможного кінця – це коли прапор України буде в Севастополі. А на кордони 23 лютого, думаю, ми вийдемо цьогоріч. Далі – трохи складніше, бо йтиме територія Донецької і Луганської областей, де три лінії оборони зробили оці ДНР і ЛНР. Їх буде важче пройти. Ну а по Криму лише військового вирішення питання немає, бо півострів з'єднується тільки однією дорогою. Там має бути військово-дипломатичний шлях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Охтирку знищували. Обстрілами розхитували ситуацію з мирним населенням" - мер Павло Кузьменко

Автор: Сергій ДЗЕХ
  У ніч на 8 березня росіяни скинули бомби на центр Охтирки. Від міської ради практично нічого не залишилося
У ніч на 8 березня росіяни скинули бомби на центр Охтирки. Від міської ради практично нічого не залишилося

У ядерний удар РФ волонтер не вірить. Але допускає, що Росія може атакувати Україну хімічною зброєю, говорить.

- Росія понесе покарання, як Німеччина після 1945-го. Вона досі платить репарації, - каже Порохня. – Війна закінчиться, збитки порахуємо і російський народ платитиме зі своїх податків. Щодо Путіна, то він своєю смертю не помре, - прогнозує волонтер.

Зараз ви читаєте новину «"Є череп, а підходиш узяти – розсипається в прах" - історія волонтера з Охтирки, який дивом вижив у перший день повномасштабної війни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути