107 років тому у Вінниці відкрили перший в місті приватний кінотеатр під назвою "Амбрось". Його власники були дворянка Єфима Казимирівна Добржанська та приватний повірений Костянтин Федорович Ловицький.
Заснований на території садиби лікаря і домовласника Миколи Філаретовича Недєльського по вул. Богдана Хмельницького. Хоча, на початку 20 століття нумерації будинків не існувало. Назва "Амбрось" - від слова амброзія. У грецькій міфології - їжа богів, яка давала їм вічну юність і безсмертя.
Приватні кінотеатри називали ілюзіонами. Тоді це була справою надприбутковою. Лише з 1911 до 1913 року у Вінниці відкрилось п'ять стаціонарних та один літній кінотеатр. Ілюзіони зберігали шалену популярність до 1919 року, але після війни відвідуваність значно впала.
З її початком Ловицький став власником ілюзіону "Амбрось". До сьогоднішнього дня збереглось замало документальних даних щодо репертуару перших кінематографів та реакцію глядачів на тогочасні фільми. Відомо, що найперший ілюзіон складався з художніх або ігрових, а також документальних та науково-популярних фільмів.
Згодом чоловік змінює назву на "Театр мініатюр". Це давало можливість ввести в репертуар розважальні програми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 15 нових українських фільмів, які повинен подивитися кожен
З 1915 р. Ловицький є орендатором Літнього саду С.П. Толстого. Це частина сучасного міського парку ім. Горького, його правий бік від центрального входу під арку з боку площі ім. Гагаріна. Сад-парк був улюбленим місцем прогулянок та розваг вінничан. З 1 травня по 1 вересня з боку площі ім. Гагаріна в Літньому театрі давалися спектаклі 4-5 разів на тиждень. У саду відкривалися майданчики для гри в теніс, крокет, футбол.
Літньому ілюзіону Костянтин Федорович дав загадкову назву "Кіса". Дивна назва закладу з'явилася, коли чоловік закохався в молоду дівчину. Вона називала його кісою. Тоді вже заможний Костянтин Ловицький був вдівцем та літньою людиною. На честь коханої він і називає літній ілюзіон — "Кіса". На день закриття сезону в саду театру влаштовувались безкоштовні свята для дітей.
В 1917-1920 роках у Вінниці працюють три кінотеатри: "Петеграф", "Експрес" та "Ампір". Назву "Ампір" отримав колишній ілюзіон Ловицького "Театр мініатюр". Після встановлення у Вінниці радянської влади, починаються тяжки часи для сім'ї К.Ф. Ловицького. У 1931 році його з дружиною та маленькою дочкою викинули на вулицю представники влади. Вони оселилися в напівпідвальному приміщенні з двох прохідних кімнат із побитими вікнами. Невдовзі чоловік помирає.
На 28 лютого 2019-го запланована прем'єра історичної драми "Птах душі" про загиблого в радянській тюрмі поета Василя Стуса. Був одним із учасників акції протесту 1965-го. Епізоди з премєри "Тіні забутих предків" увійдуть до картини.
Коментарі