"Загасити вогонь намагалися. У фонтані на Майдані Незалежності" - попрощалися з військовим, який скоїв самоспалення

5

- Ти куди? Ходімо через пішохідний перехід. Зараз знаєш, які штрафи за те, щоб перебігти в недозволеному місці? Тим паче ми ще встигаємо, - говорять жінки між собою, тримаючи в руках квіти. Вони поспішають на Майдан Незалежності. На тому ж місці у ніч з 10 на 11 жовтня ветеран АТО 49-річний Микола Микитенко підпалив себе в знак протесту проти чинної політики влади. У військового обгоріли 90% шкіри. 14 жовтня від отриманих опіків чоловік помер у лікарні. А сьогодні з ним прощалися біля Монументу Незалежності.

 

Близько 9 год збираються рідні, військові побратими та небайдужі. Незважаючи на проливний дощ, стоять з парасольками близько сотні людей. У більшості - живі квіти в руках. Так напередодні попросила донька Микитенка - офіцер Збройних Сил України 25-річна Юлія. На початку церемонії прощання лунає гімн України.

- Навіть небо плаче за нашим побратимом. Він був справжнім патріотом. Брав активну участь в Революції Гідності. На війну пішов одним з перших добровольців. Микола був частиною батальйону Нацгвардії, а нині - батальйону оперативного призначення НГУ ім. Кульчицького. Брав участь у боях під Слов'янськом на Донеччині в 2014-ому. Коли під час бойових дій на горі Карачун було збито гелікоптер, він витягував усіх поранених на собі. При цьому отримав травму шиї. І чудом залишився живим. Пізніше пішов служити до бойових сил ЗСУ в добровольчий підрозділ, - розповідає військовий Анатолій Кушнірчук.

Навпроти стоять активісти та тримають в руках плакат з портретом Микитенка і написом: "Син, батько, захисник, герой". Поряд жінки плачуть та обіймають одна одну, заспокоюють.

- Він чому це зробив? Щоб бути почутим, створити резонанс. Але його ніхто не чує. Не хочеться навіть думати, що це було дарма, - перемовляються поряд.

Друг дитинства Микитенка - Михайло Пруцакоф - бере до рук мікрофона.

 

- Ми були знайомі з першого класу. 10 років провчилися в одному класі. І хоча потім життя нас розкидало, та ми знову зустрілися, але вже на війні. З тобою ніколи не було просто, але для мене задоволенням та честю було мати такого друга. Дивись на нас згори, та не сумнівайся: ми не здамося і не здамо Україну, - каже Пруцакоф.

Один з активістів підходить до труни та кладе на неї жовто-синій прапор. Поруч жінка тримає портрет Микитенка з чорною стрічкою.

- Він не був фанатиком і не був самогубцем. Він любив життя і Україну. У 1998 році він створив товариство "Єдність". У мене навіть залишилася світлина, на якій він разом зі своїм товариством стоять біля Києво-Печерської Лаври з прапором України. Це фото зроблене в 1991 році. Також він дуже любив історію та Київ. Писав вірші. Коли в 2014 році батько отримав травму, несумісну з життям, і вижив, я майже була впевнена, що так буде і цього разу, - каже донька Юлія.

 

- Він був воїном у душі. І війна була його покликанням. Він був готовий покласти своє життя за Україну. І він це зробив. І найтрагічніше те, що його досі не почули. Я не можу зрозуміти, чому досі ніхто з представників влади не висловив жодного співчуття нашій сім'ї. Чому їм легше думати, що якийсь чоловік з невідомих причин вчинив самоспалення на Майдані? Це не самогубство. Я поховала чоловіка, а зараз ховаю батька, - додає Юлія. Вона разом з Іллею Сербіном одружилися в 2015-ому. Разом пішли на війну. У 2018 році Сербін потрапив під гранатометний обстріл в районі населеного пункту Луганське. Від отриманих поранень військовий загинув.

До труни кладуть квіти. По черзі підходять військові: стають на одне коліно та схиляють голову перед Микитенком.

 

- Мотивами акту самоспалення мого батька були суто політичні. Незгода з політикою чинної влади, а саме розведення військ на лінії розмежування і повзуча окупація Росії. Він був абсолютно при тверезій пам'яті та чітко усвідомлював, що робить. Це було його свідоме рішення. Тієї ночі він опублікував на своїй сторінці в Facebook фотографію Стелли і написав: "Зараз 03:25. Я просто хочу, щоб Україна була незалежною". Не намагався себе загасити. Загасити намагалась молодь, яка підбігла. У фонтані на Майдані, - каже Юлія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Микола Микитенко підпалив себе на майдані Незалежності

До доньки загиблого ветерана підходять друзі та небайдужі, обіймають, висловлюють співчуття. Труну несуть до катафалку. Миколу Микитенка поховають на Житомирщині.

×