В Інституті садівництва Національної академії аграрних наук України вивели нові імунні сорти яблунь, стійкі до парші й борошнистої роси. Назвали їх Настя, Тодес, Злата, Малуша, Паланка, Дміана, Берегиня, Дожниця та Соломія.
— Парша й борошниста роса — найбільші вороги яблунь, — розповідає 49-річна Любов Болдишева з Інституту садівництва. — Нові сорти вирощувати вигідніше, ніж звичайні. Не потрібно витрачатися на фунгіциди, перші врожаї будуть уже на третій рік після посадки. Перша дає плоди Малуша. За нею слідує Паланка, Настя, Дожниця та Копаня. Останніми родять Дміана, Соломія, Тодес та Берегиня. Також є новий сорт яблук Злата, що повністю стійка до борошнистої роси. Проте від парші захисту не має.
Зимовий сорт Соломія дає плоди вагою по 190 г, жовті з рум'янцем. М'якоть кремова, соковита, кисло-солодка. Із восьмирічного дерева зривають 40 кг яблук. Сорти Берегиня, Дміана й Дожниця також зимові, але плоди крупніші — 220 г. За рахунок цього можна зібрати майже 45 відер врожаю. Зберігається до квітня-травня.
— Ці сорти яблунь потрібні всім, бо парша є у всіх областях України. Пошкоджує листя, цвіт і пагони, що поступово засихають і опадають. У травні хвороба масово скидає з дерева зав'язі. При ураженні пагонів на корі з'являються здуття, що розриваються. Вона вкривається тріщинами й лущиться. Якщо ж плодам вдається вирости, то покриваються чорними цятками.
У пошкоджених дерев знижується морозостійкість, і вони можуть пропасти за зиму.
— У мене немає цих українських сортів. Розводжу іноземні, бо перевірив їх стійкість до хвороб, — розповідає Юрій Луцишин, 57 років, із села Калинове Покровського району на Донеччині.
— Маю італійський сорт Моді, американський Голдраш і французький Флоріна. Вони стійкі до парші та борошнистої роси, тому не потребують хімічної обробки.
На другому місці за небезпекою для саду після парші є борошниста роса. Від неї листки покриваються білим нальотом, закручуються краями вниз і засихають. Цвіт стає жовто-зеленим і осипається разом із листям.
— Хвороба краде більшу половину яблук. Тому треба кілька разів на рік оглядати й обрізати дерева. Після розпускання бруньок і наприкінці цвітіння. Тоді уражені борошнистою росою місця найпомітніші. Зрізані пагони слід одразу палити, а не викидати подалі від саду. Бо спори грибка розносяться на кілометрову відстань.
2 
1
Коментарі