В Інституті садівництва Національної академії аграрних наук України вивели нові імунні сорти яблунь, стійкі до парші й борошнистої роси. Назвали їх Настя, Тодес, Злата, Малуша, Паланка, Дміана, Берегиня, Дожниця та Соломія.
— Парша й борошниста роса — найбільші вороги яблунь, — розповідає 49-річна Любов Болдишева з Інституту садівництва. — Нові сорти вирощувати вигідніше, ніж звичайні. Не потрібно витрачатися на фунгіциди, перші врожаї будуть уже на третій рік після посадки. Перша дає плоди Малуша. За нею слідує Паланка, Настя, Дожниця та Копаня. Останніми родять Дміана, Соломія, Тодес та Берегиня. Також є новий сорт яблук Злата, що повністю стійка до борошнистої роси. Проте від парші захисту не має.
Зимовий сорт Соломія дає плоди вагою по 190 г, жовті з рум'янцем. М'якоть кремова, соковита, кисло-солодка. Із восьмирічного дерева зривають 40 кг яблук. Сорти Берегиня, Дміана й Дожниця також зимові, але плоди крупніші — 220 г. За рахунок цього можна зібрати майже 45 відер врожаю. Зберігається до квітня-травня.
— Ці сорти яблунь потрібні всім, бо парша є у всіх областях України. Пошкоджує листя, цвіт і пагони, що поступово засихають і опадають. У травні хвороба масово скидає з дерева зав'язі. При ураженні пагонів на корі з'являються здуття, що розриваються. Вона вкривається тріщинами й лущиться. Якщо ж плодам вдається вирости, то покриваються чорними цятками.
У пошкоджених дерев знижується морозостійкість, і вони можуть пропасти за зиму.
— У мене немає цих українських сортів. Розводжу іноземні, бо перевірив їх стійкість до хвороб, — розповідає Юрій Луцишин, 57 років, із села Калинове Покровського району на Донеччині.
— Маю італійський сорт Моді, американський Голдраш і французький Флоріна. Вони стійкі до парші та борошнистої роси, тому не потребують хімічної обробки.
На другому місці за небезпекою для саду після парші є борошниста роса. Від неї листки покриваються білим нальотом, закручуються краями вниз і засихають. Цвіт стає жовто-зеленим і осипається разом із листям.
— Хвороба краде більшу половину яблук. Тому треба кілька разів на рік оглядати й обрізати дерева. Після розпускання бруньок і наприкінці цвітіння. Тоді уражені борошнистою росою місця найпомітніші. Зрізані пагони слід одразу палити, а не викидати подалі від саду. Бо спори грибка розносяться на кілометрову відстань.
Яблоки Настя и Соломия устойчивы к мучнистой росе
В Институте садоводства Национальной академии аграрных наук Украины вывели новые иммунные сорта яблонь, устойчивые к парше и мучнистой росе. Назвали их Настя, Тодес, Злата, Малуша, Паланка, Дмиана, Берегиня, Дожница и Соломия.
- Парша и мучнистая роса - самые большие враги яблонь, - рассказывает 49-летняя Любовь Болдышева из Института садоводства. - Новые сорта выращивать выгоднее, чем обычные. Не нужно тратиться на фунгициды, первые урожаи будут уже на третий год после посадки. Первая дает плоды Малуша. За ней следуют Паланка, Настя, Дожница и Копаня. Последними родят Дмиана, Соломия, Тодес и Берегиня. Также есть новый сорт яблок Злата, полностью устойчива к мучнистой росе. Однако от парши защиты нет.
Зимний сорт Соломия дает плоды весом по 190 г, желтые с румянцем. Мякоть кремовая, сочная, кисло-сладкая. С восьмилетнего дерева срывают 40 кг яблок. Сорта Берегиня, Дмиана и Дожница также зимние, но плоды крупные - 220 г. За счет этого можно собрать почти 45 ведер урожая. Сохраняется до апреля-мая.
- Эти сорта яблонь нужны всем, потому что парша есть во всех областях Украины. Повреждает листья, цвет и побеги, они постепенно засыхают и опадают. В мае болезнь массово сбрасывает с дерева завязи. При поражении побегов на коре появляются вздутия, которые разрываются. Она покрывается трещинами и шелушится. Если же плодам удается вырасти, то покрываются черными точками.
У поврежденных деревьев снижается морозостойкость, и они могут пропасть за зиму.
- У меня нет этих украинских сортов. Развожу иностранные, потому что проверил их устойчивость к болезням, - рассказывает Юрий Луцишин, 57 лет, из села Калиново Покровского района Донецкой области.
- Есть итальянский сорт Моди, американский Голдраш и французский Флорина. Они устойчивы к парше и мучнистой росе, поэтому не требуют химической обработки.
На втором месте по опасности для сада после парши мучнистая роса. От нее листья покрываются белым налетом, закручиваются краями вниз и засыхают. Цвет становится желто-зеленым и осыпается вместе с листьями.
- Болезнь ворует больше половины яблок. Поэтому надо несколько раз в год осматривать и обрезать деревья. После распускания почек и в конце цветения. Тогда пораженные мучнистой росой места заметны. Срезанные побеги следует сразу сжигать, а не выбрасывать подальше от сада. Потому что споры грибка разносятся на километровое расстояние.
2 
1
Комментарии