Жителі райцентру Носівка Чернігівської області стали частіше купувати зброю. Одні беруть мисливську, інші — газову і травматичну. Бізнесмени обладнують приміщення сигналізацією. Уночі 22 листопада в місті пограбували подружжя Андрушків.
— Близько першої ночі щось гупнуло, — розповідає 59-річна Валентина Андрушко. — Я прокинулася від галасу. Спросоння вийшла з кімнати. І тут світло ліхтаря в очі і крики: "На пол, на пол!". Удар по шиї. Двоє чоловіків були в масках і рукавичках. Один бив чоловіка, другий зв"язав мені руки й ноги скотчем і шпагатом. Чоловікові зв"язали руки й ноги, ззаду зігнули і прив"язали руки до ніг.
Із 1990-х Андрушки займаються власною справою. Продавали продукти по селах району, ставили ятки в райцентрі. Згодом купили кафе площею 500 "квадратів", обладнали магазин "Усе для столу". Носівчани вважають їх одними з найбагатших у місті. Родина мешкає у одноповерховому будинку. Нападники витягли штапики у вікнах веранди і скло, відімкнули двері. У передпокої лежала глуха й напівсліпа матір Анатолія Андрушка. Її не чіпали.
— Мені зав"язали ще й очі, — згадує 64-річний Анатолій Олександрович. — Били по голові, кричали: "Гроші, коштовності!". Я сказав, що немає. Один приставив ножа й відтягнув моє вухо: "Вухо треба? Якщо ні — відріжемо". Я кажу: "Треба, але грошей немає". Пирснули французькими духами мені на ноги, клацнули запальничкою. Тіло загорілось, я кричав. Тоді вони засунули мені в рота кляп. Знову били по голові, по нирках. Вижив лише тому, що перед цим лікарі "накачали" мене уколами. Інакше був би гаплик.
Нападники лютували. "Нам сказали, що у вас є гроші!" — кричали.
— Немає, кажу, — веде далі чоловік. — Яка копійка з"являлася — у діло вкладав. Бо глупці ті люди, хто копить. То інфляція, то злодії заберуть. У радянські часи в людей на ощадкнижках тисячі рублів пропали. "Чи варто за гроші погибать?" — питали бандити. Але коштів не було.
Нападник говорив українською літературною мовою
— Мучили нас майже дві години, — продовжує Валентина Андрушко. — Зняли з мене золотий ланцюжок, забрали старий газовий пістолет, дублянку чоловіка, мобілки. Із грошей знайшли мою пенсію, 605 гривень, та сусідчину — 654 гривні і 50 доларів. Їй принесли борг і пенсію. Вона живе в Києві, просить мене отримувати. Ще у правах чоловіка знайшли 150 гривень. Один пирснув мені парфумами на руки й підпалив. Коли мене пекли, чоловіка допитували: "Ти її любиш? Я підпалю їй голову", — і пирснув на волосся. Чоловікові розбили голову на тім"ї. Я кажу: "Повірте, в нас нічого немає. Уже кілька років бізнесом займаються наші діти. Та й у них немає — кинули їх недавно. Підіть у центр, подивіться, магазин зачинений. Тоді один і каже другому: "Ти в кладовку, я в гараж", — і пішли. Більше не вернулися.
Сусіди чули крики подружжя. Викликали міліцію. Ворота були зачинені зсередини. Один нападник говорив українською літературною мовою: "Гроші, коштовності". Ані в хліві, ані в гаражі зловмисники нічого не взяли.
Анатолій Андрушко лікує опіки у шпиталі. Після побиття став гірше чути. Зникли апетит і сон.
2 
1
Коментарі