— Стеля із глини та соломи впала вночі, коли Володимир із Валею спали. Скільки то було годин, не знають. Його привалило так, що помер одразу. А вона не могла вилізти з-під завалів. Лежала поруч із мертвим холодним чоловіком. Гукала цілу ніч. Сусід Володя Павловський того ранку прийшов, а їх ніде немає. Якось відчинив двері й відкопав Валентину з-під завалу, — розповідає 53-річна Алла Маєвська, голова Галузинецької сільради Деражнянського району на Хмельниччині. 54-річного Володимира Прімачука разом із цивільною дружиною Валентиною Посніковою, 42 роки, привалила стеля у власному будинку.
— Шкода, що помер такою наглою смертю. Він ще з дитинства був якийсь невезучий. Училася з ним в одному класі. То його чомусь усі били. Що б хто не зробив, завжди казали — винен Володька. Але не вредний був. Одружився, мав доньку. Тоді поцупив велосипеда і якесь залізяччя — посадили в тюрму. Років три, як повернувся. Наймався за дріб'язок працювати в сусідів. Місяців зо два побув сам, а тоді зійшовся з Валею. Вона теж прийшла з тюрми, відбувала за вбивство сусідки. Вдарила стару чимось по голові, щоб забрати 600 гривень від продажу корови. Але ті гроші потім знайшли в матраці, а Валя відсиділа років 11. Двох її дітей відправили в інтернат, — каже Алла Маєвська.
Оселилися в батьківській хаті.
— Хата десь 1970-х років, на чотири кімнати, кірпічна, міцна. Як там жила Володіна мама, то порядок був ідеальний. А Валі і квочку з курчатами дали, і насіння для городу — вона нічого не тримала. Казали сусіди, що попервах у хаті навіть дрова рубали. Тоді перестали. Навели лад. А стеля у спальні була лопша, то Валя її зашпаклювала. Чого відвалилася тепер — ніхто не знає.
Валентина переїхала до доньки 25-річної Наталії.
2 
1
Коментарі