56-річний Микола Пантелієнко з райцентру Мена на Чернігівщині прикував 12-річного сина ланцюгом до хліва.
— Увечері я вийшов рвати кукурузу, — згадує 49-річний Юрій Ковпак, сусід Пантелієнків. — Чую у сусідів дитячий крик: "А-а-а" — і стихло. Я нарвав мішок. А дитя то замовкне, то знов. Я відніс мішка, узяв корзину й вернувся. Заглянув через забор — дитя стоїть на будці з ланцюгом на шиї. А батьки картоплю копають. "Що ви робите?" — "Не лізь!" — "Відпустіть, бо зараз візьму мобілку, зніму і пошлю в інтернет". Перелазити через забор не став, вернувся додому, розказав. Дочка говорить: "Я піду в молодіжний центр" (Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. — "ГПУ"). Пішла і розказала. Другого дня я косив на городі. Дивлюся, Пантелієнки картоплю копають, і хлопець біля них, наче нічого й не було.
Сусіди розповідають про родину як роботящу, непитущу. Чоловік працює будівельником, дружина порається по господарству. Син — єдина дитина. Мати народила його у 37 років, жаліла, пестила. Коли малий підріс, перестав слухатися батьків, завдавав збитків. Пантелієнки звели у Мені нову хату, торік мали заселитися. Однак син спалив сіно місцевого сільгоспідприємства, батьки відшкодували 20 тис. грн, і новосілля відклали.
— Малий не хоче ні слухатися, ні помагати, — говорять сусіди про сина Пантелієнків. — Вони поставлять його в куток, так він носом об стінку вдариться, кров потече. Випустять.
Того дня батько посадив малого на ланцюг, бо той відмовився рвати помідори.
За насилля в родині Микола Пантелієнко отримав 40 год. виправних робіт. Так ухвалив 20 вересня Менський райсуд.
Коментарі
1