Історичні київські будівлі дедалі частіше стають заручниками суперечок між господарями. Досі не вщухли конфлікти навколо замку Річарда на Андріївському узвозі, Гостиного двору на Контрактовій площі.
Менше уваги громадськість приділяє ще одній історичній будові столиці — універмагу "Україна". За володіння ним триває боротьба між законним власником і колишнім його акціонером.
Конфлікт навколо "України" почався кілька років тому. Власником універмагу раніше була компанія ірландських підприємців братів Квінн. Родина була найбагатшою в Ірландії, свого часу скупила нерухомість у Росії, Україні, Індії. Напередодні світової економічної кризи нерухомість розпродавали. На той час універмаг "Україна" мав близько $45 млн боргів. Квінни знайшли покупця — компанію "Ліндхарст — який давав за нього $10 млн готівкою і понад $40 млн — цінними паперами. Угоду уклали. Зібрані гроші Шон Квінн уклав у "Англо-Іріш Банк". Фінустанова не витримала кризи 2008 року та збанкрутувала. Банк націоналізували. Змінивши назву на IBRC, він почав конфісковувати колишнє майно Квіннів. Накинув око і на "Україну". Петер Квінн раптово відмовився від свого підпису про продаж.
Навколо "України" почалися суди. Нові власники довели, що заклад купили законно, та ірландці продовжують на нього претендувати. До боротьби за універмаг залучили російську компанію "А1" — складову концерну "Альфа-групп".
Тільки-но на боці ірландців виступила"А1", в українських судах почалися дивні речі. Ті з них, які колись ухвалили постанови на користь нових власників "України", почали змінювати рішення. Апофеозом протистояння стала нещодавно внесена зміна до єдиного реєстру підприємств, в якій керівником універмагу "Україна" зазначений Ростислав Левінзон. Він раніше керував торговельним центром "Леонардо", що теж свого часу належав Квіннам. Характерно, що зміни вніс один із чиновників Шевченківської райдержадміністрації Києва за повної байдужості офіційних представників реєструвальних органів. Неважко припустити: таке призначення є ще одним свідченням того, що банк IBRC зацікавлений не так у тому, щоб, як це проголошують, відібрати майно, начебто внесене свого часу Квіннами в заставу (щоправда, ніхто з керівництва чи акціонерів універмагу ніколи не чув, щоб "Україну" коли-небудь вносили як банкову заставу), як просто відібрати на користь екс-мільярдерів привабливий актив. Методи роботи "А1" виявилися достатньо ефективні.
Щоправда, представники московської компанії не дуже добре розібралися в українському законодавстві та внутрішніх документах "України", оскільки навряд чи розпорядження районного столичного чиновника зможуть замінити досить складну процедуру обрання керівника "України". А російські лобісти ірландських банкірів поки що не спромоглися надати бодай якогось документа, що підтверджував би легітимність заміни керівника підприємства. Зате в судах розглядають не менш як п'ять позовів міноритарних акціонерів універмагу, які протестують проти такого порядку зміни директора. Так що, очевидно, в боротьбі за "Україну" ще й близько не поставили крапку. Тим більше, що господарі універмагу неодноразово попереджали: до остаточного присуду про право власності на "Україну" рішення нинішнього формального директора не матимуть ніякої юридичної сили, а особливо — рішення про будь-яке відчуження універмагу чи якихось його підрозділів.
Громадські активісти кілька разів намагалися зустрітися з Ростиславом Левінзоном. Його вдалося застати в ресторані бізнес-центру "Леонард", який колись належав родині Квінн, а сьогодні перейшов під контроль "Альфа-груп". Він запевнив, що кредитором універмагу "Україна" досі лишається компанія "Ліндхарст".
— Мы подчиняемся решению судов, — каже Левінзон.
— Українських судів чи ірландських?
— Украинских, конечно, мы же находимся на Украине.
— Ви представляєте інтереси "IBRC банку"?
— Нет, никакого отношения к банку никогда не имел и не имею.
Ростислав Левінзон заперечує, що нещодавно відбулися збори акціонерів товариства "Україна". Рішення зібрань, що проходили кілька разів поспіль з однаковим порядком денним, оскаржує в суді компанія "Ліндхарст".
2 
1
Коментарі