8 грудня 34-річний Юрій Нагрецкіс повертався додому пізно. Близько півночі він зателефонував дружині Жанні і сказав, щоб не хвилювалася — він уже на підході додому. Через деякий час жінка почула, як повернувся ключ у замку. Й одразу пролунав глухий звук, схожий на постріл. Жанна була у спальні. Відчувши недобре, жінка виглянула у вікно і з п"ятого поверху побачила, як дві темні постаті вискочили на вулицю з їхнього під"їзду. Чоловіки добігли до рогу будинку, на мить зупинилися, перемовилися між собою і зникли. Перелякана Жанна кинулася до вхідних дверей квартири, відчинила їх і обімліла.
На сходах стояв густий запах пороху. У замку стирчав ключ Юрія.
Чоловіка вбили пострілом у груди. Очевидно, перед цим його покликали на ім"я, бо він повернувся обличчям у бік сходів. Із собою Юрій мав барсетку з грішми, але її вбивці не зачепили.
Хоч після пострілу злочинці спустилися вниз із п"ятого поверху, ніхто з сусідів їх не бачив. У Києво-Святошинському райвідділі міліції "ГПУ" розповіли, що за фактом убивства Юрія Нагрецкіса порушено кримінальну справу. Триває слідство. Правоохоронці вважають, що розкрити цей злочин буде складно.
Подейкують, що керувати "Управлінням..." — значить мати по трикімнатній квартирі з кожного зданого будинку
— Це заплутана справа. Юрій Нагрецкіс займався прибутковим і небезпечним бізнесом, а віднедавна ще й політикою, — пояснив співробітник райвідділу, який побажав залишитися анонімним. — Мабуть, наступив комусь на мозоль. Йому погрожували, про що Нагрецкіс повідомив Службу безпеки України. Поки що міліція нікого конкретно не підозрює.
Тим часом колеги і друзі вбитого здогадуються, хто стоїть за цим злочином. Але бояться про це говорити вголос.
Юрій Нагрецкіс мав дві будівельні фірми. Вони встановлювали пластикові вікна, робили ремонти і будували котеджі. Крім того, він володів автосалоном у Києві. У вересні цього року Нагрецкіса призначили начальником державного підприємства "Управління капітального будівництва". Воно відає майже всім будівництвом Києво-Святошинського району. До цього підприємством протягом багатьох років завідував Петро Полеха — вже старшого віку чоловік. У містечку подейкують, що керувати "Управлінням..." — значить мати по трикімнатній квартирі з кожного зданого будинку. За рік їх у Вишневому зводять п"ять–десять.
Тоді ж, у вересні, Юрій Нагрецкіс вступив до Української республіканської партії "Собор" і став заступником голови її Києво-Святошинської організації. Після відставки уряду Юлії Тимошенко УРП "Собор" вирішувала, з ким співпрацювати на виборах 2006 року. Врешті більшість на чолі з Анатолієм Матвієнком увійшли бо блоку "Наша Україна". Решта, в тому числі Юрій Нагрецкіс та голова Києво-Святошинської організації партії Володимир Прокопчук, 34 роки, підтримали Тимошенко.
Прокопчук розповів "ГПУ", що вони із Нагрецкісом збиралися боротися за місця у районній раді за списками БЮТу і мали всі шанси стати депутатами. Водночас Прокопчук переконаний, що вбили його колегу не через політику, а через гроші.
УРП "Собор" вважає, що вбивство Нагрецкіса — це справа рук "кримінальних кланів". Про це йдеться в офіційній заяві партії.
Після вбивства сиротою стала 10-річна Настя
За день до смерті Нагрецкіс позбувся своєї посади в "Управлінні капітального будівництва". 7 грудня Подільський районний суд поновив на посаді попереднього керівника Петра Полеху. Нагрецкіс не надто переймався тим, що втратив посаду. Знав, що займає її цілком законно. Збирався подавати апеляцію, але не встиг.
Після вбивства сиротою стала 10-річна Настя. Кажуть, що її мати Жанна, яка досі працювала бухгалтером у київській фірмі, збирається взяти чоловіків бізнес у свої руки. Хоче зберегти спадок для дочки.
Юрій Нагрецкіс виріс у Литві, а вчився у Києві. Закінчив Морське політичне училище, де здобув спеціальність військового психолога. Торік отримав ще й диплом Київського будівельного університету.
У Вишневому вбитий жив на вулиці Витянській, у новій дев"ятиповерхівці. Це поруч із центром містечка. Але навіть тут у дворі немає жодного ліхтаря. На всіх дверях будинку встановлені кодові замки. Однак два із трьох під"їздів відчинені навстіж. Місцеві жителі розповідають, що замками майже ніхто не користується, бо вони все одно не перешкоджають чужим заходити в будинок. Коди встановили однакові по всьому містечку.
3 
1
Коментарі