Росланд – керівник київського військово-патріотичного клубу "Росичі", що займається відтворенням історичних битв розповів про життя й діяльність членів клубу.
"Наша зброя – тупі і дуже тупі муляжі мечів та шабель. На кожен меч маю посвідку з міліції, що це муляж, а не холодна зброя. Які б лати та обладунки не були, після пропущеного удару щонайменше матимете синець. Адже вас вперіщили залізякою по тілу. Заборонено цілити мечем у голову, шию, зап'ястя рук та ступні ніг. Розділяємося за трьома групами захоплення: одним подобається фехтування сам на сам, іншим – груповий бій. Третіх називають лівен хісторі – вони взагалі байдужі до бою. Просто намагаються максимально відтворити і пожити в умовах 13 сторіччя. Моє захоплення – Київська Русь до монгольської навали. Техніку поєдинку на мечах засвоював самостійно із власного досвіду. Підручників ніхто не залишив, бо кількасот років в Європі ніхто мечами не рубався. Дивимося на артефакти й самі намагаємося робити схоже. Заважає акселерація. Лицарські обладунки часів Середньовіччя зараз натягне лише 12-річна дитина. Найдовша кольчуга була би мені лише до пупа. Кожне століття додає людям 2-3 сантиметри зросту. В нашому історичному клубі "Росичі" – 30 осіб. Це багато. В Україні існують історичні клуби з 2-3 осіб. Основний вік бійців – 17-22 роки. Є кілька чоловіків до 30 і за 30 років. Я у свої 37 вже маю 20-річний досвід. Кілька разів на рік виїздимо за кордон. Окрім Польщі були в Австрії та Сербії. Відтворював бій на Чудському озері в Росії. Я виграв багато турнірів, ще більше був призером. Найзапекліші історичні суперечки маємо з росіянами. Вони звикли переписувати історію на свій лад. Постійно сперечаємося із поляками. Однак на перешкоді частково стає мовний бар'єр."
Росланд каже, що на турнірах часті суддівські помилки.
"Лицарський турнір триває 1-3 дні. У день маєш 12-14 поєдинків. Уночі спиш, як убитий. Перемога на турнірі – дуже суб'єктивна річ. Нас судять чотири арбітри по двоє на кожного бійця. Над ними головний арбітр – маршал. Рахують удари. Інколи за ударом меча людське око не встигає. Скандальних суддівських рішень не менше ніж у футболі. Без повного комплекту захисних обладунків до участі у серйозному турнірі ніхто не допустить. Шоломи бувають до 6 кілограмів вагою. Шабля – 900-1000 грамів. Меч 1200-1600. На кольчугу йде 20 кілограмів дроту. На кожну кольчугу треба 12-15 тисяч кілець. Якщо роблю клепанку, то до кожного кільця чіпляю мініатюрну заклепку. Спочатку маєш враження, що все це дуже заважає. Хочеться роздягтися. Справжня майстерність – стати віртуозом в цих обладунках. Гарні майстри можуть рубатися півгодини."
За словами Росланда, хороший і зручний обладунок може зробити лише колишній воїн. Зараз уже пішла тенденція, що майстри беруть учнів, які ніколи ні з ким не рубалися. В обладунки треба вкластися – або грішми, або роботою. Одяг і обладунки русича 13 століття обійдуться у 1000 доларів. 15 століття – складніше й дорожче. За хороший комплект можна викласти 3-5 тисяч доларів.
3 
1
Коментарі
4