8 квітня 1973 року на чемпіонаті світу з хокею, що проходив у Москві, гравець московського "Спартака" Олександр Мартинюк встановив "вічний" рекорд. У грі зі збірною Німеччини форвард закинув вісім шайб.
"Нинішні гравці не вірять, що таке можливо. Зараз нападник за всю гру заледве двічі кине по воротах", – каже Олександр Якимович.
Батько видатного хокеїста народився в селі Веселий Кут Тальнівського району Черкаської області. Був мобілізований на фронт. За кілька місяців до перемоги Яким Мартинюк був скалічений. Йому відірвало ногу.
"Яким приїхав з війни вже одружений, – згадує родич хокеїста Михайло Мартинюк. Чоловік орендує ставок у Веселому Куті. – У госпіталі познайомився з дівчиною-удмурткою. Трохи покрутилися в селі. А що було робити в колгоспі каліці? Виручило те, що Якима погукали в Москву колишні однополчани. Знайшли роботу. Там у вересні 1945 у нього народився син Олександр. Згодом 1951 року – другий син Віктор".
Олександр однаково захоплювався і футболом, і хокеєм. 1965 року став виступати за хокейний клуб "Крилья Совєтов." За два роки перейшов у "Спартак". Виступав в одній трійці з Олександром Якушевим та Володимиром Шадріним.
"Сашко щоліта приїздив до тітки Наді у Веселий Кут. Грав за місцеву футбольну команду. На гру гравці їздили вантажівками-літучками. Як він був на полі, то зазвичай усі ігри завершувалися з рахунком 12:1, 10:0 на користь Веселого Кута, – згадує житель села Михайло Атаманюк. – Уже потім, як став відомим хокеїстом, усе село сходилося дивитися його ігри в складі збірної СРСР. Тоді телевізор був лише в голови колгоспу та на тракторній бригаді. Дядьки йшли в бригаду й там просиджували весь вечір. Потім довго розповідали, як "наш Сашко забивав голи".
Дядьки йшли в тракторну бригаду й там просиджували весь вечір. Потім довго розповідали, як "наш Сашко забивав голи"
У чемпіонатах СРСР Олександр провів 410 матчів і закинув 212 шайб. Скаржився на тодішнього тренера збірної Анатолія Тарасова:
"Він завжди розбивав нашу трійку. То не брав Якушева, то мене відчіплював".
1973 року збірну очолив знаменитий футболіст і хокеїст Всеволод Бобров. На чемпіонат світу він узяв усіх трьох спартаківців. Вони віддячили чудовою грою.
"У грі з німцями були якісь дива, – згадує Олександр Якимович. - Як тільки кину по воротах – гол. Під'їжджаю мінятися до лави запасних – усі сміються. Почали "піддьоргувати" армійця Володимира Петрова, який був найкращим бомбардиром. Кажуть, зараз Мартин ще 5 шайб закине і виграє в тебе. Той дувся. У третьому періоді тренер Бобров мене не випускав. Казали, що якось він в одній грі закинув 9 шайб. Тому боявся, що я поб'ю його рекорд".
В наступному матчі СРСР грав зі збірною Польщі. Борис Михайлов пообіцяв перевершити рекорд Мартинюка. Та хоч як старався, влучив у ворота лише сім разів. Рекорд Мартинюка залишився вічним.
У третьому періоді тренер Бобров мене не випускав. Казали, що якось він в одній грі закинув 9 шайб. Тому боявся, що я поб'ю його рекорд.
"Зараз на чемпіонаті світу сім закинутих шайб у семи матчах буде неабияким результатом, – каже Олександр Якимович. – А я в одній грі закинув вісім".
1977-го Мартинюк пішов зі "Спартака". Йому дозволили виступати за кордоном – в австрійському "Капфенберзі". Там він був тренером-гравцем.
1980 року остаточно повісив ковзани на цвях. Ще кілька років приїздив у село. Коли померла тітка Надя, перестав їздити. Та про односельців не забував. Кільком допоміг знайти хорошу роботу в Москві. Не гордився. Завжди запрошував у гості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українець Ткачук набив пику росіянину Малкіну. В НХЛ відбулася остання масова бійка цього року
Зараз Олександру Якимовичу 74 роки. Дружина Людмила померла 2004 року від раку. Старший син Олександр був пілотом цивільної авіації, зараз працює в міждержавному авіаційному комітеті. Молодший син Денис був хокеїстом. Його навіть вибрав "Ванкувер" на драфті. Але кар'єрі завадили численні травми. Помер у віці 29 років від серцевого нападу. Його дівчина викликала швидку, але та їхала занадто довго.
Коментарі