У вівторок 11 травня у Вінниці поховали 89-річну Броніславу Русецьку. 4 травня на перехресті вул. Фрунзе та Некрасова її збив "Крайслер 300С". Жінку в стані травматичного шоку привезли до лікарні. Вона померла.
— Кілька днів до свята Перемоги не дожила. У той день зібралася їхати в костьол до Браїлова (селище у Жмеринському районі Вінниччини. — "ГПУ"). Там мала бути велика служба до 9 Травня. Медалі одягла, — розказує 59-річна Ольга Ніколюк. Її мати, Люнгіна Станіславівна, товаришувала з покійною з часів війни. — У тьоті Броні дітей не було. Чоловік помер 11 років тому. То вона все сокрушалася, хто її догляне.
Броніслава Русецька переходила дорогу метрів за 30 до пішохідного переходу. Про це повідомив Володимир Мотичко з обласної Державтоінспекції. 34-річний водій "крайслера" не встиг загальмувати.
Свідки аварії стверджують, що жінка йшла по переходу.
— Та ця крута тачка гнала на бєшєній скорості. Сам, правда, я не бачив. Але знайомий розказував, що все сталося в нього на очах, — розповідає 26-річний Олег Шимко. — Бабулька йшла по переходу. А той мажор збив її та протягнув на бампері ще метрів із 20. А як зупинився, вона бідна, відлетіла метрів на три та ще вниз головою.
Документів Броніслава Русецька при собі не мала. У лікарні її записали як невідому.
— А тоді по комп"ютеру "пробили" її медалі. Виявляється, така програма є. Так дізналися, що це тьотя Броня, — каже сусідка Олена Богатчук, 52 роки. — Доки ми з її племінником Володимиром Францевичем зв"язалися, поки він з Одеси приїхав, то вже й свята почалися. Ось і вийшло, що тьотя Броня пролежала в морзі сім днів. Не віриться, що таке сталося. Ми ж із сусідом дядею Грішею збирали її в костьол, помагали медалі чіпляти.
У двокімнатній квартирі Броніслави Русецької зранку 11 травня зібралося кілька жінок та її племінник. Труна стоїть у великій кімнаті.
— Ніколи з іншими бабами на скамєйці не сиділа, сплєтні не зводила. Говорила, краще піду город посапаю, — кажуть жінки на стільцях біля труни.
Бабулька йшла по переходу. А той мажор збив її та протягнув на бампері ще метрів із 20
— Городів зо три обробляла, доки здоровіша була, — додає Ольга Ніколюк. — Тягнуло її на хутір Шевченка на околиці Вінниці. Там мала будинок. Його знесли, а їй квартиру дали. Усе життя пропрацювала на супзаводі — так хімзавод називали, бо спочатку там тільки суперфосфати робили. Важка робота дихати тією хімією. Але вона нічим не хворіла. Тільки ноги останнім часом боліли, з паличкою ходила. До моєї мами приходила часто. Вони подружками були ще з війни. Маму на фронт узяли кухарем, а тьотю Броню — санітаркою.
Двоє жінок починають співати поминальні пісні польською. Решта тихенько згадують, що Броніслава Русецька пройшла всю війну на передовій.
— Така малесенька, а тягнула на собі поранених. Одного разу її саму ранили. З осколком у голові й приповзла до санчасті разом з ранєним. Тьотя Броня казала, що їй так і не витягли всього осколка, — продовжує Ольга Миколаївна.
Розпорядник похорон розпитує в племінника про покійну.
— Вона на День Перемоги продукти приготовила. Он усе на холодець у морозільці лежить. І дріжджі — любила пекти пиріжки й струдлі, — додає інша сусідка.
Жінки виносять вінки. У дворі до процесії долучаються інші сусіди.
— Ще пожила б Броня, крепка була, — каже жінка у світлій хустці, що стоїть біля під"їзду. — Для людей усе життя тільки добро робила. Жалко таких тєряти.
Про власника "крайслера" нічого не повідомляють. Така машина коштує $55 тис.
1 
1
Коментарі