Терористи не змогли запустити хімічний концерн "Стирол" у місті Горлівка Донецької області. Окупаційна адміністрація 4 лютого визнала, що відновлення підприємства спричинить техногенну катастрофу.
До війни "Стирол" виготовляв мінеральні добрива та ліки. Належав українському олігарху Дмитру Фірташу. Восени 2018-го бойовики намагалися запустити на концерні виробництво аміачної селітри і карбаміду. Не вдалося через брак газу та електрики.
Робітникам заводу не виплачують зарплатню протягом років. Щоб закрити підприємство остаточно, ватажок терористів Денис Пушилін вирішив скоротити робочі місця, а цехи розібрати.
Окупанти вирішили зупинити роботу металургійного комбінату у місті Алчевську Луганської області.
25 січня 2018 року зупинили найбільшу піч заводу — №5. Через неможливість замінити спеціальні ковші, в яких варять метал. Їх виготовляють на підприємствах України.
— Сировини (феросиліцію. — ГПУ), яка забезпечує роботу, залишилося приблизно на 10 днів, — говорить 46-річний Дмитро Тимчук, координатор групи "Інформаційний спротив". — Ходять чутки, що завод вже поділили між собою певні групи бойовиків. Готуються до розкрадання і розпилу на металобрухт.
Алчевський металургійний комбінат до війни вважався найбільшим промисловим заводом України. Давав роботу 15 тис. людей. Коли частину Луганської області окупували російські бойовики, підприємство зупинило роботу. У 2016 році його захопила компанія "Внешторгсервис", якою володіє олігарх-утікач Сергій Курченко. Фірма зареєстрована у невизнаній республіці Осетія.
Бойовики вирішили привласнити частину комунального підприємства "Вода Донбасу". Постачають питну воду на окуповані території Донеччини.
29 січня за дорученням ватажка бойовиків Дениса Пушиліна підготували дорожню карту привласнення підприємства.
З початком війни компанія була розділена на дві частини, бо має потужності з обох боків фронту. Підприємство забезпечує водою 289 населених пунктів.
— Це неможливо — розділити водопостачання області, коли його джерело знаходиться на підконтрольній Україні території, — каже Лариса Гусєва з Донецької військово-цивільної адміністрації. — Неможливо вирізати частину труби, яка забезпечує територію Донецької області по обидва боки лінії розмежування. Виникає питання: як проводитиметься оплата за водопостачання при повній неможливості укладення з бойовиками фінансових договорів.
Працівники компанії не отримують зарплатні більш як п'ять місяців. Їм заборгували 220 млн руб. — 90,8 млн грн.
Українська влада виступила проти розділення підприємства.
— Україна ніколи не шантажувала окуповані території питною водою, — говорить Олександр Куць, 43 роки, голова адміністрації.
23 січня окупанти розігнали страйк гірників шахти "Партизанська" у місті Антрацит Луганської області. Шахтарі вимагали виплатити заробітну плату.
Це друга акція гірників цієї копальні. 29 жовтня 2018 року вони відмовилися підійматися на поверхню. Бойовики силоміць вигнали їх звідти. Лідерів протесту звільнили.
— Близько третьої ночі нам вибили двері люди в камуфляжі і масках. З порогу чоловіка кулаками били в обличчя, — каже Олена, 40 років, дружина одного з лідерів протесту. — Забрали його в трусах при мінусовій температурі. Вивезли за місто. Разом з ним були ті, хто брав участь у страйку. Дали лопати і змусили рити ями. Доки копали, бойовики розповідали, що зроблять з їхніми дружинами і дітьми.
Бунтівників змусили йти пішки додому вночі, розповіла жінка.
Гірники з шахти "Дуванна" Сорокінського району Луганської області перекривали дороги.
— У шахтарів зарплата мізерна, від 12–16 тис. руб. (5 тис. грн. — ГПУ) в середньому, — каже 46-річний Євген з Сорокіного. — Страйкують у Краснодоні, там затримка з платнею. "Червоний партизан" працює постійно. Робота не припинялася ні на день, і під шум снарядів люди ходили на роботу.
До війни Луганські шахти видобували антрацит, який використовувався в металургії.
— Сьогодні залізничним транспортом вугілля експортують в Росію, — говорить він. — В Росії продають українське вугілля за іншими цінами.
Розвалили секретний завод
29 січня окупанти остаточно закрили секретний завод "Топаз". Працівників звільнили.
"Топаз" заснований в 1974 році. Займався розробкою комплексів розвідки та раннього попередження систем протиповітряної оборони. Найвідоміший пристрій — станція радіотехнічної розвідки "Кольчуга".
— Вони намагаються знищити докази розкрадання коштів і фондів, а також використання в особистих цілях його виробничих потужностей, — каже Дмитро Тимчук, координатор групи "Інформаційний спротив".
2014 року технічну документацію встигли вивезти у Запоріжжя. Частина працівників переїхала. Завод відновив свою роботу там.
2 
1
Коментарі