У березні екологи очікують на повінь. Кажуть, через великі снігопади вона може бути дуже масштабною. Передусім постраждають західні та північні області України.
Танення снігу
— Якщо раніше періодичність повеней була раз на 30 років, то тепер кожні три-чотири. Весняна повінь стається тоді, коли сніг стрімко тане — метр за півдня, — говорить Михайло Сусідко, 85 років, київський гідрометеоролог. — Найбільші снігові паводки були 11 років тому. Затопило усю Волинську область. Вода доходила до Луцька. Стояла два з половиною місяці. Найчастіше повінь стається на півночі, бо тамтешні ріки течуть повільніше. Якби текли швидше, воду винесло б у море.
Дощі
— 1979 року у Білорусі випало 80 сантиметрів опадів за день. Ріка Прип"ять, яка там починається, розлилася по всій Волині. Піднялася на півметра, решту всмоктали болота. Та цього вистачило, аби залити більшу частину Житомирської області. Бо у Прип"яті низькі береги, і вода одразу з них виходить, — розповідає Іван Мешковець, 46 років, гідролог із Києва. — Весняні паводки сильніші, ніж літні. Земля ще мерзла й не може увібрати в себе дощову вологу.
Над Атлантикою формуються щороку 80–100 дощових циклонів. Кожен з них може стати ураганом та призвести до повені.
Вирубування лісів
У Карпатах найстрашнішими є снігові повені з ґрунтом та камінням — селі. Після них вода біжить по руслу ріки та тягне весь бруд.
— Ріка може підхопити 5-кілограмовий камінь та понести його з гори, — продовжує Іван Мешковець. — Зупинити руйнівну силу можуть лише дерева, а їх з кожним роком стає все менше. 1845 року в Україні була сильна повінь. Карпати не постраждали, бо дерева своїм корінням утримували схили гір.
На укосах краще висаджувати червоні дуби та сосни. Їхнє коріння сягає 5–10 метрів завглибшки. Через це вони стійкіші до вітрів та зсувів. У Карпатських лісах найбільше росте смереки. Її коріння проростає на 3 м. Звалити дерево може найменший сель.
Затори криги
— Затори утворюються, якщо зима була люта і на ріках намерз великий шар криги. Лід не встигає розтопитися повністю і великими брилами стікає вниз по течії. Так, взимку 1941 року в Красноярську вода залила все місто. Хвилі доходили до другого поверху. Сталося це через те, що на річці Єнисей нижче міста утворився криговий затор. Брили льоду досягали висоти 5 метрів. Довелося підривати їх вибухівкою.
У гірських місцевостях затори утворюються на озерах.
Старі системи осушення боліт
— В радянські часи надлишкову воду відводили в райони, де її було менше. Робили це за допомогою системи іригації. Тобто будували дамби та канали. Тепер вони замулились. Їх ніхто не чистить. Вперше система почала здавати у 50-х роках. У 58-му майже всі посівні поля Житомирської області затопило. Вода стояла всю весну. Зіпсувався весь врожай картоплі та льону.
Іван Мешковець каже, якщо на весну не осушити болота, паводку не минути.
2 
1
Коментарі