— Поки що маємо одну робочу версію — зіткнення з лініями електропередач на малій висоті, — каже експерт із військової авіації 63-річний Валерій Романенко.
26 березня в селі Малинівка поблизу Краматорська на Донеччині розбився військовий гелікоптер Мі-2. Загинули троє членів екіпажу та двоє пасажирів. Усі — з 18-ї Полтавської бригади армійської авіації.
Загиблі — командир підполковник Євген Волошин, другий пілот капітан Дмитро Мовчан, борттехнік старший лейтенант Роман Кондул. Також двоє пасажирів: полковники Валерій Мельник і Віктор Калитич.
— Це був гелікоптер не повітряних сил, а військової авіації. Серійний випуск машин цього класу завершився ще 1992 року, — говорить Романенко. — Всі запчастини до них виробляли в Польщі. Після розвалу СРСР із цим стало складно. Такі вертольоти ремонтують у Конотопі. Але бракує деталей. Поляки давно модернізували Мі-2 в "Гусар" та "Анаконду".
Маємо брати приклад з американського гелікоптера "Кайова". Як і Мі-2, легкого класу й багатоцільовий. Його дообладнали сталевими ножами в носовій частині. Переріжуть дроти, якщо машина зачепила їх або заплуталась. Але наші конструктори бояться, що ножі пошкодять гвинти. У Мі-2 вони низько розташовані.
Гелікоптер був не бойовим, а навчальним і зв'язковим. Екіпаж летів на низькій висоті — 5 метрів. Це льотний стандарт. Допомагає уникнути ураження ворожого зенітно-ракетного комплексу. Той готується вистрелити 15 секунд. Вертоліт на швидкості понад 200 метрів пролітає над ним за 2 секунди й стає недосяжним.
Того дня була погана видимість. Коли швидко летіти на низькій висоті, за вікно страшно глянути. Все зливається. Командир міг утратити орієнтацію. Не виключаю, щось могло вийти з ладу ще в повітрі. А на лінії електропередач машина просто впала. Остаточно все встановить експертиза.
Коментарі