Ексклюзиви
вівторок, 10 лютого 2009 16:31

Іван Марчук подарував сільській школі десять картин

Автор: фото: Олена ДЗІК
  Учні 4-го класу Москалівської школи на Тернопільщині (зліва направо) Інна Ліщук, Михайло Солтис, Юля Гвозденко і Марійка Пенчук фотографуються біля картин художника-земляка Івана Марчука
Учні 4-го класу Москалівської школи на Тернопільщині (зліва направо) Інна Ліщук, Михайло Солтис, Юля Гвозденко і Марійка Пенчук фотографуються біля картин художника-земляка Івана Марчука

Десять картин відомого сучасного художника Івана Марчука зберігаються в дев"ятирічній школі села Москалівка Лановецького району Тернопільщини. Марчук народився в цьому селі.

— Іван Степанович кілька разів на рік приїжджає до Москалівки. Може зненацька подзвонити: "Я вже в Тернополі, скоро буду". Здається, він не ходить, а бігає, — каже вчителька географії Ольга Пенчук, 39 років. — І до себе в гості запрошує. Наші учні тричі їздили на екскурсію до Києва. Марчук свою квартиру в центрі для нас звільняє, а сам у майстерню перебирається.

Перші чотири картини художник подарував 2000 року, на 150-річчя школи. Ще чотири полотна подарував 2004-го, коли до нього в гості приїхали учні. Останні два передав екскурсантам у жовтні 2008 року.

— У 2000-му із Марчуком ще був Ігор Ліховий, директор Національного музею імені Тараса Шевченка в Каневі. Він казав, у Каневі є чотири картини Марчука. А в нас — десять! Такого великого зібрання творів Івана Степановича нема, напевно, в жодному українському музеї, — усміхається директор школи Ігор Поплавський, 55 років.

Теперішня школа — переобладнане приміщення. Колись у ній була пошта, ощадкаса, бібліотека і побуткомбінат. Вісім картин Марчука висять на великій стіні на першому поверсі. Ще дві — в учительській.

— Приїжджали журналісти, розглядали картини, питали, чи не боїмося такі дорогі твори тримати без сигналізації, — пригадує Ольга Пенчук. — Директор тоді познімав їх зі стіни, заховав. А потім знову вивісили. Діти ж цікавляться.

— Вартості картин ми не знаємо. Хоча бачили їх у каталогах. Але навряд чи Іван Степанович віддавав би в село свої дуже дорогі твори, — знизує плечима учителька Галина Поплавська, 52 роки.

Галина Мефодіївна показує стос альбомів художника. В одному є дарчий напис — "Учіться так, як учився колись учень цієї школи Іван Марчук".

— Для нас ці твори — насамперед його спогади про дитинство. Скільки світу він об"їздив, а все одно тягне його в рідне село. По Америках і Австраліях малював не хмарочоси і кенгуру, а наших ворон, — розказує Поплавська.

Хата, в якій народився і виріс Іван Марчук, уже розвалилася. Не збереглася й школа, в якій він навчався.

— Іван Степанович завжди приїжджає із фотоапаратом. Хати наші фотографує. І то не з парадного входу, а десь із хащів. А якось гарбузи гнилі на моєму городі хвилин десять знімав. Казав, які там кольори гарні усередині, — каже завуч школи Олександра Свинарчук, 56 років.

Нині картину Марчука розміром 30х30 см у київській галереї "Триптих" продають за $19 тис.

Зараз ви читаєте новину «Іван Марчук подарував сільській школі десять картин». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути