Ексклюзиви
четвер, 23 квітня 2009 19:51

Ліквідатор аварії на ЧАЕС: горілку радили пити щогодини

Автор: фото: Андрій ЄЛОВІКОВ
  Колишній міліціонер Олександр Дубенко на залізничній станції, де працював 27, 28 та 29 квітня 1986 року
Колишній міліціонер Олександр Дубенко на залізничній станції, де працював 27, 28 та 29 квітня 1986 року

26 квітня 1986 року Олександр Дубенко, старший уповноважений карного розшуку управління Південно-Західної залізниці, прийшов на роботу, і черговий доповів: ніч пройшла без особливих пригод, тільки на Чорнобильській АЕС стався вибух. Дубенко спокійно пропрацював весь день. А о пів на п"яту ранку 27 квітня його розбудив телефонний дзвінок: "Тривога! Терміново в офіс!".

— Приїжджаю, а начальник кричить, щоб гнав назад і перевдягався у форму. Доки приїхав, жінка каже, що дзвонив і казав, щоб ще трилітрову пляшку води взяв, — згадує Олександр Миколайович, 56 років. — Поки вернувся на роботу, перша група наших уже відправилась у Чорнобиль. Ми під"їхали близько п"ятої вечора і змінили їх. Хлопці стояли якісь чи то втомлені, чи то сонні, хтось блював, хтось білий як стіна, і хто в чому — хто в шинелі, хто в робочому... Товариш із керівництва цієї групи підізвав мене до себе й каже: "Щогодини по трошки приймати, хто б там що не казав. Ось тобі ключ від сейфу, там банка горілки стоїть".

Дубенко повинен був охороняти залізничну станцію Янів, товарні потяги на колії. Але прибували і пасажирські.

— Приходить поїзд Москва–Хмельницький, вивалює повно народу. А нас двоє чоловік плюс двоє солдатиків. І весь цей народ валить. Ти їм розказуєш, що в місто не можна, а вони тобі: в мене діти, мені в командіровку, треба відмітку поставити. Жінки кричать. Я кажу: у місті нікого немає, всіх евакуювали. Але ж силою не заставиш, а казати, що насправді відбулося, нам забороняли. Ми тоді навіть протигази не вдягали, які привезли з собою — щоб паніку не сіяти, — Олександр Миколайович, уже з сивим рідким волоссям, говорить повільно. Він провів на посту три дні — із 27-го по 29 квітня. — 27-го майже всіх евакуювали, а наступного дня зранку бабці електричками верталися, бо в них там коровка недоєна, свинка ненагодована. А 29-го прилетів вертольот і скинув нам костюми хімзахисту.

Дивно, як він після того ще п"ять років прожив

Загалом цікаво було — погуляти по місту порожньому, наприклад. Нас поселили в дім локомотивних бригад. Прийняли душ, поспали кілька годин. Кажу: пішли, може щось нариємо поїсти. Але в Прип"яті все було закрито. Поїхали в Чорнобиль — а там життя як ні в чому не бувало. Зайшли в ресторан, пообідали за свої гроші. Якийсь борщ, друге... А потім думаю: треба подзвонити додому. Приходимо до телефонної будки, а там черга. І зв"язку немає. Усе обрізали зразу.

Коли приїхав додому, у під"їзді, за порадою медиків, Дубенко роздягнувся до трусів, одяг залишив за дверима і зайшов до квартири. Дочка сміялася, коли його побачила. Наступного дня пішов на роботу. А 5 травня опинився в лікарні.

— Був у нас у палаті сторож, він на воротах станції сидів, — згадує Олександр Миколайович. — То він розказував: "Сиджу у сторожці, і тут як бахне! Думаю: що таке? І знову як бахне! Вийшов і забув кашкета. Дивлюся, а по верхівках дерев наче вогняний шар покотився, потім упав на дорогу і котиться біля мене". А це була плазма. Уявляєте, яка там доза була? Дивно, як він після того ще п"ять років прожив. А я з того часу кожен рік у лікарні.

За першу групу інвалідності Олександр Дубенко отримує 300 грн доплати до пенсії.

Зараз ви читаєте новину «Ліквідатор аварії на ЧАЕС: горілку радили пити щогодини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути