— У Революції гідності українські митці брали участь передусім як громадяни. І продовжують цікавитися політикою, — каже директор "Мистецького Арсеналу" Олеся Островська-Люта, 39 років.
Розмовляємо про зміни в українській культурі після Майдану.
— Він найбільше вплинув на кіно, театр і літературу, — продовжує. — Українські фільми прорвалися до глядача. Екранізація роману Володимира Рутківського "Сторожова застава", драма про захисників Донецького аеропорту "Кіборги" зібрали рекордні для вітчизняного кіно касові збори.
Важлива тенденція — фільми знімають за творами сучасної української літератури. Це свідчить про новий етап розвитку національної свідомості. Яке українське кіно співвітчизники дивитимуться найбільше — це впливатиме на зміни в країні.
Також Майдан дав поштовх до розвитку театру. П'ять-шість років тому він був консервативний. Після Революції гідності вистави стали експериментальнішими, у них значно більше сучасних проблем, політики. Створений торік незалежний "Дикий театр" цьогоріч став лауреатом премії "Київська пектораль". Раніше діяльність вільних театрів сприймали, як місце, де творча молодь може побавитися. Тепер це — ще й майданчики для постановки серйозних проблем. Зміни відчутні й у державних театрах. Цікаво спостерігати за змінами в Національному театрі імені Івана Франка — після приходу туди режисера Дмитра Богомазова. Театр стає найбільш інтригуючою сферою української культури.
Донецького письменника Володимира Рафєєнка з романом "Довгі часи" цьогоріч номінували на здобуття Шевченківської премії.
— До Майдану і війни на Донбасі літератори з цього регіону не були помітні на національному рівні, — говорить Олеся Островська-Люта. — Рафєєнко після окупації Донецька переїхав на Київщину. Автор семи романів і трьох поетичних збірок. 2010-го за роман "Московський дивертисмент" отримав премію, що РФ присуджує російськомовним письменникам-іноземцям. 2012 року цю ж премію отримав удруге — за книжку "Демон Декарта". Роман "Довгі часи" переклала Маріанна Кіяновська. Наступну роботу Володимир Рафєєнко збирається писати українською.
Візуальне мистецтво почало більше взаємодіяти з реальністю. Це показав загальнонаціональний фестиваль молодих художників "Сьогодні, яке так і не настало" в "Мистецькому Арсеналі" цієї осені. Змінилася психологія митців. Перестали вважати недоречним коментувати політику. Наприклад, художники 1990-х були ще людьми з радянським досвідом. Тоді говорити про політику чи займатися нею — було непристойно. Відчувалася певна відірваність мистецтва від реальності, від суспільних проблем. Зараз цього немає. І, звичайно, багато робіт на теми Майдану та війни.
317 000 гривень заплатила радіостанція "Ера FM" за порушення квот на україномовні пісні. Це — найбільша сума штрафу для тих, хто не дотримався вимоги: 25% композицій в ефірі мають бути державною мовою. З листопада обсяг квот зріс до 30%. З осені 2018-го збільшиться ще на 5%. До прийняття закону в ефірі радіостанцій лише кожна 20-та пісня була державною мовою.
2 
1
Коментарі
1