27 лютого 44-річній Ірині Рижак із села Шарин Уманського району на Черкащині передали орден "За мужність" третього ступеня. Ним нагородили покійного сина. 24-річний Володимир Рижак загинув торік 2 серпня у бою в місті Докучаєвськ Донецької області. Служив у батальйоні "Шахтарськ". У висновках експертів, що отримали родичі, вказано, що Володимир не є учасником антитерористичної операції.
— Вовка завжди був попереду в боях. Він же кулеметник, — розповідає мати. — Після його смерті прийшли папери з Дніпропетровська, що проведене розслідування. Мовляв, Володя був оформлений як фахівець групи забезпечення. Перебував у АТО тимчасово, не виконуючи військового обов'язку. Але він брав участь у боях. Усі про це знають. Сталася бюрократична помилка. Сподіваюся її виправити. Не хочу доходити до суду. От привезли медаль, і то це важко було. А добиватися правди через суд — не знаю, чи переживу засідання. Легше піти на війну.
Володимир працював будівельником у Києві. Від перших днів був на Майдані.
— Революція для нього почалася 4 грудня. 18, 19 і 20 лютого, коли були розстріли, стояв на передовій. Дзвонив мені: мамо, дорослі чоловіки повтікали, бояться. Кажу: може, і ти йди звідти? Він: ні, я не можу, тут побратими. Дві каски на ньому пробиті були. У госпіталь направили — мав опік верхніх дихальних шляхів від невідомих газів. Коли горів Будинок профспілок, Вовка кілька разів заходив туди. Виводив людей. Горів, його тушили, переодівали, й він знову йшов. Володя був у 31-й сотні. Туди відбирали надійних, які себе проявили. Вони й Межигір'я охороняли, щоб мародери не розкрадали.
Після Майдану Володимир Рижак разом із товаришем збирав допомогу для бійців АТО.
— Зібране передавали в "Шахтарськ". А потім записався в цей батальйон. По телефону сказав: мамо, не хочу брехати, що поїхав на заробітки. Я — в батальйоні. Вірю, що помилку з документами виправлять.
Батько бійця 45-річний Юрій після загибелі сина записався добровольцем у Національну гвардію.
Коментарі
1