"Не люблю таких заходів — людей на них не бачу", — каже 73-річний Іван Марчук, народний художник України 20 квітня після відкриття свого музею-кімнати в школі рідного села Москалівка Гусятинського району Тернопільщини.
На відкриття музею з"їхалися чимало чиновників. Сільські школярі співають, на екрані з проектора показують сімейні фото художника. Марчук плаче.
— Такої солодкої екзекуції, як ви мені влаштували, не мав на жодному континенті, — каже дітям після їх виступів.
Розповідає, що життя в Києві для нього каторжне. Так само каже про роботу.
— А як їдеш у село машиною, дивишся через вікно — ідилія, — розказує захоплено Іван Степанович. — Люди на городах порпаються, сонечко їх ласкає.
Художник розповідає: приїжджаючи в райцентр Ланівці до сестри, спершу йде у хлів. Дивитися, яка нова худоба з"явилася.
— Навколо багатий світ, його треба любити, черпати натхнення з нього, — каже Іван Марчук. — Мій знайомий учитель Іван із хліва не виходить. Каже, і спати лягав би з коровою. Я кажу, візьми й мене до себе.
Художник хвилюється, довго перерізує стрічку на вході до кімнати-музею.
П"ять років тому на Андріївському узвозі в Києві екс-президент Віктор Ющенко заклав капсулу під будівництво музею Івана Марчука.
— Зараз питання з музеєм у Києві закрите, — розповідає Марчук. — Такий президент був — укази писав, а об ті укази всі ноги витирали.
У музеї 11 картин художника, підбірка сімейних фото, особисті речі.
— Іван Степанович часто нас у Київ запрошує, — розповідає вчителька Москалівської школи 54-річна Галина Поплавська. — Як діти приїжджають, квартиру їм звільняє. Постійно щось дарує. Останній раз якраз ці штани дав, в які пензлі витирав, палітри свої. Із цього виставку і склали.
Москалівська школа діє в колишньому клубі. Музей обладнали в кабіні кіномонтера.
2 
1
Коментарі
2