— Не вожу на Донбас оселедців, ковбаси. У спеку таке швидко псується, — говорить киянин Андрій Павленко, 43 роки. Він щотижня збирає й відвозить продукти на Донбас власним бусом. Харчами допомагає учасникам АТО.
— Українці — щедрі, готові останнє віддати, — говорить Андрій Миколайович. — Звернувся до мене чоловік з-під Києва. Хоче заколоти кабана і передати солдатам. Але м'ясо не довезу. У багажнику — всі 35 градусів. У липні набрав 17 банок тушонки домашньої. На 12 з них кришки поздувалися. Усе викинули.
— Щоб перевозити м'ясні та молочні продукти, треба автомобіль із холодильником, — пояснює. — Хлопці просять шоколаду, який швидко втамовує голод. Але він розплавленим доїжджає. Попросив друзів посортувати харчі. Вони на ящик із шоколадом поставили дві упаковки з мінералкою. Кілька плиток потекло, позаливало решту солодощів. Не беру закруток з аличою. Поприносять трилітрові банки. Вони займають багато місця, а користі мало. Бо сік кислий, його не всі люблять.
Не варто купувати чипси. Від них пити хочеться. 2 серпня подзвонив чоловік із Києва. Хоче передати хлопцям п'ять ящиків пива. Але алкоголю не можна. Домовилися, що привезе воду і квас. Часто приносять вино й горілку. Алкоголь пропоную притримати вдома до того часу, коли будемо святкувати перемогу.
Раніше не возив сигарети, бо це суперечило моїм принципам. Сам не курю. Але зараз не той час. Хлопці просять курива.
Коли нанесуть багато чаю, ходжу в магазин до знайомих продавщиць і обмінюю його на каву й цикорій. Це необхідно, щоб солдати на посту вночі спати не хотіли.
Прошу хімію пакувати окремо від харчів. Бо потім ковбаса пахне милом чи порошком.
5 
1
Коментарі