— Рекламу дрібні підприємці часто роблять самі або просять когось із працівників. Зразу це не в кожного виходить. Тим більше — грамотно. Я знаю, як починається малий бізнес. Головне — стати на ноги й триматися на плаву. Які там можуть бути витрати на редактора та вичитку реклами чи оголошення. Але навчитися писати без помилок самому — не складно, — запевняє засновник київської студії вивчення мови "Вигук" 27-річний Олексій Козюк.
Багато банерів, афіш, реклами на білбордах надруковані з помилками. Найчастіше — одруківки, русизми й пропущені літери. Їх висміюють у соцмережах — "Французські булки", "Оливки з кізточками" та "М'ясо по-домашнєму".
— Часто порушують прості правила правопису. Багато дурних помилок допускають у меню ресторанів і кафе, — продовжує. — Франції у нас сильно дістається. Це "французські" булки, соуси та м'ясо. Їх пишуть із неправильним суфіксом "зськ", який грамотним клієнтам просто "ріже" сітківку ока. Постійно поруч із нами влаштовують "виїздні фотосесії". Хоча "виїзна фотосесія" теж пройде чудово. А скільки в нас подають "мохито" замість "мохіто".
Коли ви почали звертати увагу на подібні помилки?
— Зацікавився ляпами в рекламі після випадку на занятті у київській школі №20 три роки тому. Кажу, що є таке правило і потрібно ставити апостроф. А учень відповідає: "Як же так? Я бачив, це слово в рекламі без апострофа". Тоді я зрозумів, що вивіски й рекламні щити сприймають як еталон. Ніхто не задумується, що це може бути неправильно. Став обговорювати з учнями неграмотну рекламу. Вони теж шукали її, фотографували й показували на уроках. Це дало кращий результат, ніж правила з підручника. Сам став як фільтр. Коли дивився на рекламу — бачив помилки. За рік робив майже сорок фото з найцікавішого, що траплялось. Тепер думаю, як їх систематизувати.
Чи даєте підприємцям якісь поради?
— Бізнес роблять люди зі сталі, а не зі сторінок правописів і словників. Але коли ці пробивні люди ще й могтимуть грамотно спілкуватися з клієнтом, розповідати про свій бізнес — це буде краще для всіх. Я проводжу з ними зустрічі на цю тему. Бізнесмени мають пам'ятати про соціальну відповідальність перед клієнтом. Дбають про дитбудинки і безхатьків, але про мову забувають. Високий рівень грамотності — теж їхній обов'язок. Бачачи рекламу, громадяни сприймають її як обличчя. Тому бізнес може впливати на грамотність українців. Найгірше — коли зовсім не звертають уваги й нехтують мовною проблемою.
Як змінювалася ситуація з грамотністю реклами?
— Важливість мови починають розуміти, і це позначається на рекламі. Років п'ять тому помилок було дуже багато. Зараз менше, але трапляються.
Що чекає на байдужих до змін підприємців?
— Багато хто помічає помилки в меню ресторанів. Принципова людина з радикальними поглядами може більше не прийти до цього закладу. Є такі, що пишуть публічні скарги — це дуже дієва антиреклама. Українські ресторани стануть респектабельнішими, коли звернуть увагу на грамотність. Так проявлять повагу до клієнтів, які це оцінять.
Відвідувачі самі мають бути освічені. Як із цим?
— Люди розуміють, що правильно писати слід не лише на уроках української мови. Грамотність — як "вакцина від дебілізму". Мова придумана й стандартизована так, щоб у ній було якомога менше плутанини. Навіщо ж ми свідомо її створюємо своїми помилками? Слід виправлятись — не рухатись за натовпом.
Кількість україномовних збільшується. Є чимало груп і курсів, де можна навчитися говорити правильно. Люди їх відвідують. Виросло нове покоління, яке не має комплексу меншовартості й асоціює себе лише з Україною.
1 
1
Коментарі