Голову Ради Міністрів Криму 53-річного Василя Джарти поховали в місті Макіївка на Донеччині минулого четверга. Він працював там мером у 2000–2002 роках. Кажуть, контролював усі місцеві прибуткові бізнеси. Городяни називали його царем.
18 серпня уздовж траси Донецьк–Макіївка через кожні 50 м стоять співробітники Державтоінспекції і міліціонери у цивільному. Напередодні у місті перекладали тротуарну плитку, білили бордюри, косили траву.
О 10.00 починається церемонія прощання у Театрі юного глядача. Біля нього стоїть катафалк "крайслер". На прилеглих вулицях припарковані сотні "мерседесів" та "лексусів" зі спецномерами. Біля театру понад 2 тис. людей. Шеренга козаків на площі перед будівлею відділяє макіївців від віп-персон.
— Нас, видать, туда и не пустят, — говорить літня жінка.
— Пока Васенька был жив, мы хоть в Крыму успели поотдыхать, на месяц приютил, — плаче її сива подруга.
— Ее сын тоже депутат, в Киеве живет. А раньше они здесь рядом жили, в поселке Мирном, на макеевской Рублевке. Василий Георгиевич, царствие небесное, своих никогда не забывал, — каже перша.
На сходах, що ведуть на другий поверх театру, командує охоронець:
— Отсеките этих, пожалуйста, сейчас проходят депутаты Верховной Рады.
Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов піднімається на другий поверх, кланяється труні. Він працював начальником міліції Макіївки при мерові Джарти.
Вийшовши із театру, депутат Верховної Ради Криму Геннадій Литовченко дає інтерв'ю телеканалу, який належав покійному:
— При нем о Крыме узнали не только в России и Украине, но и в Европе, Америке.
Об 11.00 центр Макіївки перекритий. Перехожих немає, громадський транспорт не ходить. Десятки маршрутних автобусів стоять уздовж доріг. Курсанти несуть труну до храму.
Близько полудня із Донецького аеропорту на похорон їде кортеж президента Віктора Януковича. На просп. Київському у Донецьку його зустрічають члени громадської організації "Союз обдурених вкладників". Намалювали плакат "Туда вам и дорога". Розгорнути не встигли. Організатора і трьох журналістів на 2 год. забрали до міліції.
О 12.00 у Георгіївському храмі Макіївки починається панахида. Майданчик перед церквою заповнюють сотні віп-персон. Деякі палять та всміхаються. Мер міста Слов'янськ Неля Штепа приїхала в яскраво-синій сукні та синіх туфлях на високих підборах. Храм оточила охорона. На даху — снайпер.
Янукович заходить у собор зі старшим сином Олександром. "Регіонали" Рінат Ахметов, Борис Колесніков, Ян Табачник залишаються на площі.
На кладовище Червона Гірка три сотні держслужбовців несуть вінки, кошики, оберемки живих троянд. За наказом місцевої влади чиновників відрядили на похорон. Деякі вінки по 2–3 м. Вінок від президента несуть троє жінок.
Василя Джарти ховають на центральній площі цвинтаря. Могилу прорубали в асфальті. Навколо постелили зелений ковролін, поряд — дві вази із землею, лопати. Площа оточена ялинами, за ними — порослі бур'янами могили. В ялинах чергують міліціонери. Один проганяє безпритульного:
— Мужчина, выходим отсюда быстро!
Розпорядниця дає вказівки жінкам із вінками:
— Мы не должны ударить в грязь лицом перед Виктором Федоровичем.
Вінок від президента прикріплюють на хрест за 4 м від могили. Його встановили кілька років тому на знак того, що там зведуть каплицю. Перед похороном хрест задрапірували червоною та чорною тканиною і прикрасили квітами. Неподалік побудували трибуну. Встановлюють мікрофони.
— Кто-нибудь знает, какого роста Ефремов? — запитує розпорядниця у звукооператорів. — Мальчики, надо подкрутить микрофоны. Повыше сделайте для Клюева, пониже — для Мальцева.
Труну з червоного дерева із золотими ангелами несуть восьмеро курсантів у малинових беретах.
Мер Макіївки Олександр Мальцев починає траурний мітинг.
— Он был верен интересам региона и страны, был настоящим патриотом родной Макеевки, — Мальцев хмуриться і підглядає у теку.
Перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв говорить без шпаргалки:
— Он проделал достойный путь от слесаря до одного из руководителей страны. Как только Василий Георгиевич стал руководителем в Крыму, там начались реформы. Народ его уважает, друзья любят.
На стільцях біля труни сидять дружина покійного 53-річна Наталія Євгеніївна, дочки 31-річна Вікторія та 23-річна Ольга. Його мати Марія Миколаївна увесь час плаче. Біля неї лікар "швидкої".
Слухають промовців більш як сотня політиків і бізнесменів. У першому ряду стоять глава меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемильов, міністр ЖКГ Анатолій Близнюк, екс-міністр оборони Олександр Кузьмук, голова Антимонопольного комітету Василь Цушко, мільярдер Віктор Нусенкіс, нардепи Сергій Ківалов та Владислав Лук'янов, син генпрокурора Артем Пшонка.
— Я сказал: мечтаю красным гранитом выложить храм. А он мне говорит: не только гранитом, но и золотом, — здіймає руки вгору духівник покійного митрополит Сімферопольський і Кримський УПЦ Московського Патріархату Лазар. — На следующий день была выделена сумма. Бог распорядился так, чтобы ты, Василий Георгиевич, был сегодня в селении праведных. А вот эти золотые купола, которые будут сиять над собором Александра Невского, они будут согревать сердца всех.
— Значит, хороший был человек наш хозяин, раз батюшка так говорит, — хреститься та шепоче жінка років 50. Разом із чоловіком вона зранку прийшла на кладовище подивитися на похорон. Подружжя ховається за спинами журналістів.
— Похороны царские, но, как говорится, Бог ему судья, — каже чоловік.
Духовий оркестр грає гімн України, курсанти військового училища роблять шість залпів із 10 рушниць.
Віктор Янукович на цвинтар не приїхав. Висловлюючи співчуття, він назвав Василя Джарти "дивовижною людиною".
Колишній міністр внутрішніх справ і теперішній арештант Юрій Луценко рік тому називав кримського прем'єра кримінальним авторитетом на прізвисько Вася Біта.
2 
1
Коментарі
141