— На початку АТО на окупованому Донбасі найчастіше віджимали майно та захоплювали підприємства. Рекет удалося придушити. Але більшає нападів, крадіжок і насильства, — каже 54-річний Володимир Шилов.
З 1984 по 2011 роки працював у донецькій міліції. З квітня 2014-го був командиром роти в добровольчому батальйоні "Дніпро-1". Час од часу спілкується з колишніми колегами, які перейшли на бік ДНР.
— Злочинність там постійно росте. У людей багато зброї. Деталей мені не розказують, бо їх прослуховують. "Поліція ДНР" каже, що воює з криміналом. По факту ж — з усім українським. Насильство — звична річ, хоч на папері все гуманно. На телебаченні закликали повідомляти про проукраїнські погляди родичів, друзів чи сусідів. Це, по суті, 1937 рік плюс фашистська окупація. Хоча в ДНР далі кажуть, що російських військ на Донбасі немає. Коли на злочинах попадаються військові, поліція в ті справи не влазить. Із ними розбираються в армії. У селах спокійніше. Всі одне одного знають, тому злодії — приїжджі чи ті, хто не боїться кари.
У "поліцію ДНР" недобір відсотків 40. Патрульних можна робити хоч зі школярів. Бракує слідчих та оперів, бо повинні мати спеціальні навички. Не засуджую всіх колег, які перейшли на той бік. Якщо людина працює, бореться зі злочинністю — це одне. Міліціонери, які виїхали з ДНР, виявилися непотрібні державі. Деякі не знайшли роботи й мусили повернутися. Зовсім інше, коли влазять у політичні ігри. Колабораціонізм ніколи й ніде не поважали.
У ЛНР злочини цинічніші. На Луганщині в усі часи процвітав бандитизм, каже Шилов.
— 28 серпня керівника ДАІ ЛНР Сергія Коваленка застрелили в будинку в місті Ровеньки на Луганщині. Дружину втопили в ванні. Причина — майновий інтерес, — каже луганський правозахисник 44-річний Дмитро Снєгирьов. — Зараз у ЛНР віджимають легкові авто, житло, вбивають, аби пограбувати чи забрати підприємство. Повернулися лихі 1990-ті. У людей стільки зброї, що це перевершує всі уявлення.
Росіян більше цікавить рухоме майно, сепаратистів — нерухоме. І ті, й інші продають зброю, наркотики. Солдати й офіцери віджимають дорогі авто, щоб перегнати в Росію та збути за високу ціну.
Керівництво кришує розповсюдження наркотиків, крадіжки машин.
Як карають злочинців?
— У кращому випадку доставляють до комендатури і тримають до трьох діб. Бо нібито герой і кров'ю спокутував провину. Кримінальної відповідальності нема як такої. Замість поліції створили аморфний орган, що "підтримує порядок". Днями у двох аваріях засвітилися люди з так званих МВС і генпрокуратури ЛНР. Жодної справи немає. Ті, що є, — показові. Здебільшого це знахідки "схронів" зі зброєю. Її разом із набоями підкладають поліцейські для покращення статистики розкриття.
Чи вистачає кадрів у поліції ЛНР?
— Укомплектована на три чверті. Бракує інспекторів карного розшуку. На керівні посади призначають тих, хто воював за Україну, а потім повернувся. Тобто з місцевих нікому працювати. У так званому міністерстві держбезпеки кістяк — колишні офіцери СБУ. Натомість у системі МВС навіть керівник не є офіцером. В Україні його звільнили. Більшість — міліціонери, які вийшли на пенсію.
2 
1
Коментарі