5 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту". За нього проголосували 255 народних депутатів. Над документом працювали три роки. На його впровадження потрібно 87 млрд грн.
— Знання не заради знань, а заради вмінь використовувати їх у професії. Саме це передбачає прийнятий закон, — каже міністр освіти і науки Лілія Гриневич, 52 роки.
З 2018-го діти, на розсуд батьків, ітимуть у перший клас у віці 6 або 7 років.
Учні навчатимуться 12 років. Шкільна освіта складатиметься з трьох рівнів. Початкова триватиме чотири роки. Середня — з п'ятого по дев'ятий клас. Старша школа буде профільною. Її випускники зможуть продовжити навчання в ліцеї чи коледжі.
— Зарплати вчителів першої категорії зростуть до 6,5 тисячі гривень. Педагоги, які пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20-відсоткову надбавку, — говорить директор Київської гімназії східних мов 47-річна Оксана Проскура. — Школи фінансуватимуть з державного і місцевого бюджетів. Вони повинні відкривати інформацію — звідки прийшли кошти, куди і скільки витратили.
Приватні школи і дитячі садки працюватимуть за принципом "гроші ходять за дитиною". Якщо в місті бракує державних закладів освіти, а приватний установив ціну з мінімальним прибутком, він отримає кошти з бюджету.
Навчальні заклади інспектуватиме Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві управління. Це ліквідує радянську управлінську вертикаль.
— Керівників шкіл обиратиме незалежна комісія через конкурс. Вона складатиметься з директорів державних і приватних навчальних закладів, представників громадськості, експертів. Директор укладатиме контракт на шість років. Очолювати школу він може лише дві каденції, тобто 12 років, — пояснює юрист громадського об'єднання "Батьки-СОС" Роман Бондаренко, 43 роки. — Директор матиме право звільняти і приймати на роботу вчителів. Раніше це робили районні управління освіти.
Мова навчання в усіх освітніх закладах — від дитсадка до університету — українська. Навчання мовою національних меншин вестимуть поряд з українською.
До другого читання проекту закону подали 1705 поправок. Більшість із них врахували. 607 — відхилили.
— Суттєвий мінус нового закону — не враховані деякі зауваження. Зокрема, фінансування професійно-технічної освіти залишили за місцевими бюджетами. А краще було б, якби це робили з держбюджету й від бізнесу. Не передбачене безоплатне забезпечення школярів посібниками та харчування для учнів 1–4 класів, сиріт і дітей із малозабезпечених сімей, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів. Імовірно, ці поправки не прийняли через нестачу грошей, — говорить експерт Андрій Черних, 36 років.
— У законі не виписана відповідальність навчального закладу за якість освіти. У тексті багато посилань на інші закони, нормативні та підзаконні акти. Але не відомо, що буде в тих актах, — каже 63-річний Ігор Лікарчук, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти. — У документі немає умови проведення освітньої люстрації для керівників закладів. Запускаємо реформу, а біля керма залишаємо тих, хто керує освітою багато років.
3 мільярди гривень виділять наступного року з державного бюджету на впровадження освітньої реформи. Більшу частину цих коштів витратять на підвищення заробітної плати педагогам.
Для вчителів створять освітній портал
Закон "Про освіту" передбачає автономію шкіл. Учителі можуть самостійно розробляти й застосовувати на уроках авторські програми та методики навчання, обирати посібники і підручники. Держава гарантуватиме свободу від втручання у професійну діяльність.
— На навчальні заклади скоротиться бюрократичне навантаження. Відбудеться перехід на систему освітнього електронного документообігу, — каже директор Київської гімназії східних мов Оксана Проскура, 47 років. — Учитель отримає право вибирати місце і спосіб підвищення кваліфікації. Збільшиться кількість форм підготовки для педагогів. Це будуть не довгі лекції, а семінари, інтернет-курси, конференції. Для допомоги вчителеві створять освітній портал. Міститиме методичні й дидактичні матеріали, українські енциклопедії, мультимедійні підручники та інтерактивні ресурси.
2 
1
Коментарі