13 червня у київському виставковому центрі "Акко Інтернешнл" пройшла церемонія нагородження літературного конкурсу "Коронація слова".
— Хлопці, а ви пишете звук? — на червоній доріжці позаду телекамер двоє чоловіків щось доводять жінці у рожевій сукні.
— Все пишем, потом отдадим запись в СБУ, — жартує оператор. Компанія відходить.
Доріжкою разом із дружиною прямує письменник 47-річний Сергій Пантюк. Обоє у національному строю. Стають на сходах під колонкою. Грає кінцівка пісні "Лелеки" гурту "Мандри": щоб гарячий вогонь їх зігрів, як любов зігріває мене, коли ти далеко!
— Пишу фантастичну книжку для малюків. Йдеться про 2045 рік. Діти сучасних дітей навчилися вільно переміщатися в часі. Рятують вимерлі види тварин, коригують історію. Збирався зробити можливою телепатію. Дружина переконала, що тоді на людстві можна ставити хрест. Вона в мене перший критик. Теж колись писала. Потім зв'язалася зі мною і припинила. Мовляв, у родині має бути хоч один розумний, тобто вона. Завдяки їй переписую деякі акценти.
12-разовий переможець "Коронації слова" Андрій Кокотюха показує золоту медаль "Золотий пістоль". Це спеціальна відзнака від автора за найкращий гостросюжетний твір.
— Мені надіслали 30 рукописів. У них є інтрига, але нічого не відбувається. Більш-менш цікавих чотири, — каже 42-річний Андрій Кокотюха. — В одному козак узяв в облогу замок. Там від голоду гине його кохана. Автор не показує життя за стіною. Дівчині має бути важко, може, вона худне. Багато хто вважає драматургію лженаукою, як колись думали про генетику. Молодь побачить, що за гостросюжетні романи можна отримати нагороду і 15 хвилин слави. Може, писатимуть детективи.
— Залишилася основна нагорода. На кінець — сметанка, — говорить зі сцени Юрій Логуш, засновник конкурсу. З дружиною Тетяною оголошують переможця у номінації "романи".
— Не тягни — відкривай уже, — усміхається жінка у білій пишній сукні.
— У тебе гостріші нігті, — Юрій Логуш передає конверт дружині.
Переможцем став львів'янин 29-річний Богдан Коломійчук з романом "Людвисар".
— Це ливарник. Робив гармати і дзвони, — пояснює автор. — Писав роман майже 10 років. Історія розвивається у Львові XVI століття. Саме виникла нова держава Річ Посполита. Чортівні у романі вистачає, є багато відьом, хороших і поганих. Люблю Львів. У центрі був колись велетенський цвинтар. Там ховали переважно померлих від чуми. Всі великі міста мали їх у центрі — звідси хвороби. Мій роман — про великий та веселий середньовічний цвинтар.
2 
1
Коментарі