"Понад 60 відсотків фермерів відмовилися засівати поля"

 

— В прошлом году взял кредит и посеял рис. Когда отключили воду, чинов­ники обещали проблему решить за неделю, месяц. В итоге — остался без урожая. Поля, где выращивал рис, засохли. Чтобы их востановить, в каждое нужно будет вложить не менее 100 тысяч долларов, — каже фермер 57-річний Володимир Найко із Сакського району Криму.

— Понад 60 відсотків фермерів відмовилися засівати поля цього року. Закуплене насіння повертають ­фірмам за півціни. Намагаються продати в Україну. Вивезти його з Криму великою партією — проблемно. На кордоні фури не пускають, завертають. Або вимагають платити хабарі. Недавно один віз насіння соняшнику. За машину вимагали заплатити три тисячі доларів. Власнику було дешевше насіння викинути. Він так і заявив, почав згружати на митниці. Росіяни злякалися. Зійшлися на сотні доларів і машину пропустили.

— У Євпаторійському й Сакському районах частину сільськогосподарських земель віддали під військові частини, — говорить фермер із села Міжгір'я Білогірського району 40-річний Ігор. Прізвища не називає. — Без будь-яких компенсацій. Кредитів фермери не можуть узяти. Хто як міг викручувався власними силами. Я засіяв гектар ранньою редискою. Насіння лишилося з минулого року. Ще більше половини землі пустує. Торік уряд запропонував фермерам сіяти сорго, обіцяли компенсацію. Досі ніхто не отримав. Та й збути його важко. Більшість — у збитках. Усі крупні підприємства до останнього чекали переговорів щодо води. Останні два тижні бачу, як вивозять техніку з півострова. Сучасні трактори, сівалки їдуть на Херсонщину. Що не можуть вивезти в зібраному вигляді, розбирають і вивозять як запчастини. Шукали спеціалістів, які вміють розбирати й збирати сільськогосподарську техніку. Пропонували хорошу зарплату — понад 15 тисяч гривень.

До анексії Північно-Кримський канал забезпечував водою півострів на 85%. Щоб економити воду, фермерів попросили відмовитися від вирощування рису, говорить міністр житлово-комунального господарства Криму Олександр Жданов. Також — не збирати другого врожаю картоплі.

— Найближчим часом мають відбутися переговори щодо відновлення постачання води до Криму, — каже експерт "Майдану закордонних справ" 53-річний Юрій Смілянський. — Керівництво півострова зрозуміло, що не зможуть вижити без води з України. Сільськогосподарський бізнес буде повністю знищений. Крим повернеться в той стан, який був до пуску Північно-Кримського каналу. Землі поступово засоляться і стануть непридатні для вирощування будь-яких культур. Перспективним буде розведення овець і верблюдів. Вода з каналу потрібна для промислового вирощування овочів і фруктів. Уже цього року буде дефіцит. Як вихід — завозити їх із Херсонської, Миколаївської областей. Росія ніколи не зможе через Керченську переправу забезпечити Крим продуктами. Вона працює з перебоями, бо плановий ремонт гідрообладнання не робили. До того ж Росія навіть себе не забезпечує продуктами, частину завозить з-за кордону.

Вантажівки тиждень стоять на кордоні

— На таможне возле Каланчака очередь из фур растянулась на 5–6 километров, — каже водій із Херсона 42-річний Віталій Щеглов. Він щотижня возить до Криму крупи, консерви, соки. Має контракт із мережею супермаркетів.

— Водії буквально живуть у машинах. Черга рухається повільно. Був свідком, як чоловік віз молочку, тиждень простояв на кордоні. Потім викидав молоко і сметану, що здулися.

Із собою Щеглов возить електроплитку, кілька термосів.

— Черги є як з українського, так і з кримського боків. Росіяни одну машину шманають майже годину. Дивляться накладні, звідки товар і з ким підписаний кон­тракт на поставку продуктів. Якщо є договір з мережею супермаркетів, пропускають швидше. Час від часу завертають фури із сирами. Навмисно пишуть акти про погану якість товару. Швидше потрапити в Крим можна, якщо є дозвіл начальника митниці на поставку продуктів у російський Краснодар. Такі машини йдуть транзитом через Крим. Але той дозвіл коштує кілька тисяч доларів.

×