— У січні мій 5-річний син просив шоколаду, чипсів і кока-коли. Тепер частіше згадує про котлети, ковбасу та курку, — говорить Ірина Салова із кримського міста Саки. Працює медсестрою в санаторії.
З Іриною розмовляємо по скайпу після опівночі. Домовилися, що розкаже про життя на півострові, коли чоловік ляже спати. Спілкується українською. Родом з міста Нетішин на Хмельниччині.
— Зарплату підняли і виплачують вчасно. Раніше мала ставку 1350 гривень. Тепер отримую десь 2700. Але зараз сама утримую родину. Чоловік Михайло з квітня без роботи. Він будівельник. Усе будівництво на півострові стоїть і не буде починатися, доки не розберуться із законодавством, правом власності на землю. Витрати на продукти стали більшими. На тиждень не менше 400 гривень йде на молоко, яйця, творог, хліб і крупи. Раніше тратила менше. Наша кримська риба, що коштувала 50–70 гривень, тепер — 150.
Просить розповісти новини з України, запитує про Донецьк, АТО.
— Чоловік заборонив мені спілкуватися з українцями. Каже, після того, як поговорю з матір'ю, стаю наче зомбі. Постійно перевіряє телефон. Він корінний кримчанин, завжди хотів у Росію. В нас тут усі, хто лишився без роботи, вірять, що за місяць-два роботу їм дадуть росіяни, — продовжує Салова. — Чоловік практично щодня ходить на біржу. Там пропонують їхати на будівництво на північ Росії. Зарплата близько 5 тисяч гривень. По телевізору в новинах показують, як добре, що ми приєдналися до Росії. Сина в дитсадку вчать, що він росіянин.
На узбережжі родина Салових має базу відпочинку на 47 місць. Щороку туди приїжджали росіяни, білоруси та українці.
— Отдихающих нема зовсім. Люди дзвонять, питають за ціни і кажуть, що перетелефонують. Я навіть дійшла до крайнощів: зв'язувалася з родичами, готова була частину дороги оплатити. Але ніхто не хоче, бояться росіян. За зароблені влітку гроші ми відпочивали, вдягалися й взувалися. За сезон мала до 100 тисяч гривень. А от елітні готелі в Саках зайняті. Кажуть, туди поселили працівників ФСБ та російських міліціонерів. Вони щодня патрулюють місто. Можуть серед вулиці зупинити, перевірити сумку. Спитати, що несу і де купувала продукти, — каже Ірина. — На роботі спочатку погрожували всіх розігнати і набрати росіян. Тепер ніби ситуація втряслася, але дружніх стосунків між колегами як і не було. Принаймні з березня обідати разом не сідаємо. Якось поскаржилася колезі: погано, що нема відпочивальників. Бо, крім зарплати, могла заробити кілька гривень за додаткові сеанси масажу. Вона пішла й донесла керівництву. Про політику перестали говорити за столом навіть із найближчими друзями. Бо можуть докласти у ФСБ. Мобільний зв'язок подорожчав. Бо всі оператори, крім МТС, вважаються міжнародними.
Задоволені пенсіонери і держслужбовці
— Крим зараз перебуває в стадії перебудови. Нагадує Україну в 1990-х. Повний безлад і беззаконня, — каже економіст із Сімферополя Юрій Кречинський. — Від анексії виграли пенсіонери і держслужбовці. Вони задоволені життям.
У липні буде чергове підвищення пенсії. Вона вже зросла вдвічі. Україна б ніколи цього не дала. Виграли і санаторії, в які Росія оплатила 85% вартості путівок із держбюджету. За три місяці на півострові ціни зросли майже на 50%. Є дефіцит молочних продуктів. Їх поставки з Росії так і не налагодили.
Серйозно програли бізнесмени. Банківські рахунки практично у всіх заблоковані. Товариш-фермер не зміг купити корм свиням. Змушений був терміново розпродати тварин. Втратив половину їх вартості. Бізнесмени — в правовому колапсі. Своє майно не можуть ні продати, ні передати у спадок, бо законодавство не працює. Враження таке, що Росія спеціально виживає середній клас.
1 
1
Коментарі