вівторок, 12 серпня 2014 06:05

"Продала дачу, гроші витратила на армію"

Автор: ФОТО з особистого архіву Тетяни Ричкової
  Автомобіль ”Фіат” Тетяни Ричкової від численних поїздок польовими та лісовими дорогами Донбасу почав розвалюватися. Люди скинулися грошима, половину потрібної суми додав заступник Дніпропетровського губернатора Борис Філатов. Купили не нову машину, але більшу і кращу
Автомобіль ”Фіат” Тетяни Ричкової від численних поїздок польовими та лісовими дорогами Донбасу почав розвалюватися. Люди скинулися грошима, половину потрібної суми додав заступник Дніпропетровського губернатора Борис Філатов. Купили не нову машину, але більшу і кращу

— В марте муж ушел добровольцем в 25-ю бригаду Национальной гвардии. На 8.00 пошел в военкомат, а потом звонит: я уже в части, собирай вещи. Он — старший лейтенант батальона связи. Поехала его навестить, увидела, какие там ужасные условия, — 36-річна Тетяна Ричкова з Дніпропетровська возить у зону АТО передачі для військових. Їздить автомобілем, найчастіше — сама. За перший місяць назбирала мільйон гривень.

— У мене була пекарня. Продала дачу, хотіла купити собі пічку, але ці гроші витратила на допомогу бійцям. Мої батьки познімали свої гроші з депозитів.

Заради волонтерства покинула роботу, лишила 11-річного сина Тимура на свекрів.

З Тетяною говоримо телефоном. У неї втомлений голос.

— Живу в шаленому ритмі. Іноді забуваю, який день, чи їла, не вистачає часу на сон. Щоб зняти напругу, стала багато курити.

На що витратили ті гроші?

— Купили найнеобхідніше: форму, каски, медичні препарати, предмети гігієни, прибори нічного бачення, рації, тепловізори.

Як знайшли людей, готових до співпраці?

— Подружка зареєструвала мене у соцмережі "Фейсбук". Я написала, що збираю гроші на допомогу бійцям. Почали підтримувати люди. Деякі організації допомагають діставати товари за собівартістю. Відгукнулася київська організація "Автодозор", ультраси "Дніпра". Співпрацюю з організацією "Крила Фенікса", з кількома столичними волонтерами. Долучилося об'єднання "Армія СОС". Бізнесмени не називаються, просто переказують гроші.

Ви їздите у якусь одну точку?

— У різні. Де саме буваю, говорити не буду, але це найгарячіші місця у зоні АТО. Буваю там по чотири-п'ять днів. Завантажуюся в Києві, бо там є найбільше потрібних товарів. Дорога зі столиці до зони воєнних дій займає десь годин 12, точно ніколи не рахувала.

Що у ваших посилках?

— Найчастіше — каски і бронежилети. Найбільш незвичне, що просили передати, це, мабуть, піца, пельмені й безалкогольне пиво. Щоразу з Донбасу повертаюся з довжелезним списком замовлень. Бійці часто просять українські прапорці. Чіпляють їх на форму, розвішують на блокпостах. Узагалі, хлопці дуже скромні. Буває бачу, стоять голі-босі, а соромляться попросити допомоги. Доводиться кліщами витягувати: чого їм бракує, що привезти, якого розміру.

Не страшно їздити?

— Cтрашно, але хтось має це робити. Мала помічника — водія маршрутки з Дніпропетровська. Але вже два місяці їжджу сама.

Як ставляться до вас війсь­кові?

— Чекають і радіють. Я привожу їм звістки від сімей, передаю повідомлення. Відвожу дружинам зарплатню. Кажуть на мене Кроха, це мій позивний. Найбільше зворушив один хлопець, йому років 17, може. Я привезла бронежилети. Він сказав: "Тётя Таня, спасибо большое". Мене отак — тьотею — більше ніхто з них не називав.

Часто бачитеся з чоловіком?

— Кілька разів на місяць, по 15–20 хвилин. Довше залишатися не можу, маю розвозити допомогу. Навіть коли мав відпустку на п'ять днів, не змогли побачитися — їздила закуповувати ­каски.

З батьками й сином спілкуємося переважно телефоном. Просять, щоб поверталася додому. Пояснюю, що не покину хлопців. Планую створити громадську організацію з підтримки української армії.

15 гривень коштує балаклава на він­ницькій трикотажній фабриці. Її власник, бельгієць Патрік Геєрінг, передав українським бійцям у зону АТО понад тисячу комплектів майок, тільників, светрів і балаклав. Готує ще одну партію. Працівниці фабрики залишаються на годину довше після роботи. Встигають пошити по 10 балаклав та стільки ж майок.

Зараз ви читаєте новину «"Продала дачу, гроші витратила на армію"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути